12/06/2022

Публікація: ZN.UA

Мораторій на штрафи не означає, що за комунальні послуги можна не платити.

З початку війни з України виїхало понад 6,5 мільйона чоловік, кількість внутрішньо переміщених осіб перевищила 10 мільйонів. Усі ці люди були змушені залишити свої домівки, декому з них уже немає куди повертатися, бо їхні будинки знищено внаслідок бойових дій. Тому питання про те, як усім цим людям буде нараховуватися плата за комунальні послуги та чи треба за них сплачувати, наразі є дуже актуальним. На підставі найчастіших звернень до нас розглянемо основні «комунальні» питання, які нині турбують власників житла.

Мораторій на нарахування штрафних санкцій

28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України листом №2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини — військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою запровадження воєнного стану із 5-ї години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Це означає, що війна є форс-мажором, а саме — обставиною непереборної сили, яка звільняє особу від відповідальності у разі несплати чи несвоєчасної сплати за комунальні послуги.

Постановою уряду №206 від 5 березня 2022 року до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється припиняти або зупиняти надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їхньої несплати або сплати в неповному обсязі. Також заборонено нараховувати та стягувати неустойку (штрафи, пені), інфляційні нарахування, проценти річних у разі несвоєчасної або неповної оплати за житлово-комунальні послуги населенням. Зазначена постанова прийнята, щоб захистити інтереси людей у період воєнного стану, і стосується всіх видів комунальних послуг. Проте мораторій на нарахування штрафних санкції не означає, що за комунальні послуги, які надані в період воєнного стану, можна не платити, а лише дає людині можливість не сплачувати за комунальні послуги протягом дії воєнного стану без негативних наслідків. Але після припинення чи скасування воєнного стану всі борги необхідно буде сплатити.

Що робити із комунальними платежами людям, житло яких сильно пошкоджене або зруйноване

18 березня 2022 року у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт закону «Про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (щодо звільнення від сплати за житлово-комунальні послуги споживачів, житло яких було зруйноване внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України)». Цим законопроєктом передбачається встановити, що споживачам, чиї житлові та/або нежитлові приміщення було повністю або частково зруйновано в результаті збройної агресії РФ проти України, оплата за житлово-комунальні послуги, в тому числі і плата за абонентське обслуговування, оплата послуг з розподілу (доставки) природного газу, не нараховується та не сплачується починаючи з 24 лютого 2022 року. Але цей законопроєкт поки ще не винесено на голосування та не прийнято ВР України. Крім того, невідомо, якою буде остаточна редакція цього закону, оскільки 30 травня комітет Верховної Ради з питань бюджету у бюджетній експертизі вказав, що прийняття цього закону матиме негативні наслідки для бюджету, та пропонує введення його в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року — не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Тому, на жаль, на сьогодні не розроблений дієвий правовий механізм, який повністю звільняє власника пошкодженого або зруйнованого житла від розрахунків за фактично не отримані комунальні послуги.

При цьому необхідно вказати, що вимога щодо сплати комунальних платежів власниками майна, яке стало непридатним для проживання в зв’язку з бойовими діями, не відповідає принципам справедливості. Такі особи втратили фактично все, що мали, бо у зруйнованих будинках залишалися речи та інше майно, яке здебільшого також втрачене. Крім того, можна казати, що така вимога не відповідає приписам Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки житлово-комунальні послуги — це послуги, які спрямовані на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Але якщо житло зруйноване, вочевидь, немає сенсу надавати послуги, які спрямовано на забезпечення умов проживання в ньому.

Тож, враховуючи наявність форс-мажорних обставин, дію мораторію на нарахування штрафних санкцій і можливе прийняття закону щодо звільнення від сплати комунальних платежів осіб, майно яких було пошкоджено, доцільно дочекатися припинення дії режиму воєнного стану, з’ясувати, які саме комунальні послуги були фактично надані та в якому обсязі, та після цього приймати рішення щодо сплати.

Що робити із комунальними платежами, якщо ви не живете в будинку

Якщо споживач виїхав із будинку, але комунальні служби продовжують надавати комунальні послуги належним чином і в повному обсязі, за загальними правилами, такі послуги мають бути сплачені, оскільки для звільнення від оплати за житлово-комунальні послуги особа повинна не лише не мати відповідного договору та фактично ними не користуватися, а й відмовитися від їхнього отримання в установленому порядку.

Та все ж таки особа, яка виїхала, може не сплачувати вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їхнього невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) будь-яких осіб понад 30 календарних днів за умови документального підтвердження такої відсутності. Тому заздалегідь або відразу після повернення додому необхідно потурбуватися про докази відсутності у житловому приміщенні будь-яких осіб протягом більш як 30 днів. Такими доказами можуть бути відмітки в паспорті для тих, хто виїхав за кордон, довідка ВПО, покази свідків і сусідів. Ці документи знадобляться в разі виникнення спорів із постачальниками комунальних послуг.

Що робити, якщо комунікації будинку зруйновані, але рахунки продовжують надходити

Якщо комунікації будинку зруйновано, це означає, що комунальна послуга не може бути надана або надається неякісно. В такому разі споживач має право вимагати зменшення розміру плати за житлово-комунальні послуги або звільнення від сплати.

Що робити із комунальними платежами тим, хто виїхав за кордон

Ті, хто виїхав за кордон, мають можливість сплачувати комунальні платежі з-за кордону. Найпростіше це робити шляхом перерахування коштів із гривневого рахунку, відкритого в українському банку.

Які наразі діють пом'якшення у роботі із заборгованостями за комунальними платежами

Питання щодо звільнення від сплати за комунальні послуги можуть вирішуватися органами місцевої влади залежно від ситуації. Так, Бучанською міською радою було прийнято рішення про звільнення жителів від сплати за житлово-комунальні послуги шляхом перерахунку за період з 24 лютого по 15 квітня 2022 року (період тимчасової окупації м. Буча).

1 квітня 2022 року мер Харкова Ігор Терехов заявив: «Всі комунальні послуги, які надає місто, з 24 лютого і до кінця війни буде списано». Отже, харків’яни звільнялися від сплати за послуги, які надають міські комунальні підприємства: гарячого та холодного водопостачання, опалення, вивезення сміття, утримання прибудинкових територій, обслуговування ліфтів. Але з 1 червня 2022 року плата за комунальні послуг у Харкові знову буде нараховуватися, тому ті, хто виїхав із Харкова, і ті, хто залишився, повинні будуть сплачувати комунальні послуги згідно з платіжками, які почнуть надходити у ліпні.

На завершення аналізу питань, що стосуються сплати за комунальні послуги в умовах воєнного стану, вважаю за необхідне зазначити, що зараз місцева влада все ж таки закликає споживачів, які фінансово спроможні оплачувати комунальні послуги, що надаються, робити це. Саме вчасна сплата комунальних платежів може забезпечити безперешкодну роботу комунальних служб, проведення ремонтів і ліквідації наслідків обстрілів.

Джерело: https://zn.ua/ukr/finances/vidpovidi-na-osnovni-komunalni-pitannja.html.

Кандидат юридичних наук, Марина Семенова,
Науково-дослідний інститут правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України

19/07/2022

Публікація: focus.ua

Все частіше постачання газу населенню переходить від приватних "газзбутів" до державного "Нафтогазу". Одержувачі послуги дізнаються про зміну постачальника раптово — за новою платіжкою із зазначенням у ній боргу. Фокус з'ясував, як відбувається зміна постачальника і що робити, якщо платіж за газ пішов старому "газзбуту", а гроші вимагає новий постачальник.

Державна компанія "Нафтогаз" активно поповнює базу своїх клієнтів — поступово на обслуговування ГК "Нафтогаз" передають домогосподарства, чий постачальник газу виявився ненадійним — не зміг виконувати покладені на нього зобов'язання. В самому "Нафтогазі" нещодавно повідомили, що оскільки більшість постачальників газу побутовим споживачам не виконують своїх функцій, з 1 травня 2022 року понад 8,8 млн українських домогосподарств уже отримували газ від "Нафтогазу".
"Саме тому рахунки за спожитий газ у попередньому періоді мають сплатити на рахунки ГК "Нафтогаз України"", — повідомили у "Нафтогазі".

Тобто з 1 травня клієнтів, наприклад, постачальника "КиївГазЕнерджі", вже більше не обслуговував вказаний газопостачальник, вони перейшли на обслуговування до нового — ГК "Нафтогаз". Щоправда, колишній постачальник не повідомив навіть у червні, що він більше не постачає газ, а кияни опинились у ситуації, коли платіж за травень пішов на рахунок "КиївГазЕнерджі", і в липні ГК "Нафтогаз" надіслав платіжку клієнтам із зазначенням боргу за травень із тією самою сумою, яка раніше пішла на рахунок "КиївГазЕнерджі". Про це Фокусу розповіла у своїй авторській колонці Вікторія Свєтлова. А далі клієнтам "газзбутів" довелося з'ясовувати, де гроші за травень, сплачені старому постачальнику, і як тепер цей платіж перенаправити нинішньому постачальнику ГК "Нафтогаз".
Як закон регулює питання зміни постачальника газу для приватних клієнтів

Порядок зміни газопостачальника регулюється Правилами постачання природного газу затвердженими Постановою НКРЕП № 2496 від 30.09.2015. "Зараз ці Правила є основним документом, який визначає як добровільний порядок переходу до іншого газопостачальника (коли особа самостійно виявила бажання зробити заміну), так і порядок переходу до "постачальника останньої надії", — зазначив адвокат ЮК "Касьяненко та партнери" Дмитро Касьяненко.

Якщо споживач сам змінює постачальника, він пише заяву новому постачальнику, і повідомляти старому про те, що споживач більше не з ним, не потрібно: про це стара компанія дізнається від нового постачальника газу.

Дмитро Касьяненко звертає увагу, що чинний постачальник не має права вимагати у споживача будь-яких компенсацій у зв'язку зі зміною, якщо це не стосується заборгованостей споживача.

Але що, якщо заміна постачальника відбувається не за бажанням споживача? І тут йдеться про те, що споживач починає отримувати послуги від "постачальника останньої надії" (ПОН).

"Постачальник останньої надії" надає послуги клієнтам "газзбутів" 60 днів після передачі таких клієнтів ПОНу, а далі потрібно вибрати нового постачальника та підписати з ним договір

"Йдеться про те, що споживача перевели на обслуговування до "постачальника останньої надії", функції якого виконує ГК "Нафтогаз" у зв'язку з неможливістю виконання своїх функцій попереднім постачальником природного газу", — зазначила Ірина Подрез-Ряполова, юристка, старша наукова співробітниця НДІ правового забезпечення інноваційного розвитку Національної академії правових наук. Вона каже, що договір постачання природного газу "постачальником останньої надії" не потребує двостороннього підписання.

"Постачальник останньої надії" — компанія, яка зобов'язалася "підхопити" споживача у випадку, якщо попередній постачальник з тих чи інших причин більше не може здійснити газопостачання своїм клієнтам. У цьому випадку вважається, що договір постачання укладено, якщо ПОН опублікував на сайті договір постачання, а споживач почав споживати газ. Разом з тим "постачальник останньої надії" аж ніяк не зобов'язаний безпосередньо повідомити особу про те, що відбулася заміна. Єдина вимога таких повідомлень — обов'язкове розміщення відповідної інформації на сайті такого постачальника", — каже Дмитро Касьяненко. І додає: постачання газу таким "постачальником останньої надії" не може тривати понад 60 днів. А потім потрібно укласти догові за процедурою добровільної заміни — споживач може вільно вибирати компанію, що стане новим постачальником газу, оскільки багато клієнтів "газзбутів" перейшли до "Нафтогазу" у травні, то вже в липні їм обов'язково потрібно укласти новий договір з постійним постачальником.

До речі, на сайті ГК "Нафтогаз" є багато інформаційних повідомлень про те, споживачі яких "газзбутів" перейшли на обслуговування держкомпанії. Проблема в тому, що споживачі тієї ж таки "КиївГазЕнерджі" навряд чи починають свій день, читаючи новини на сайті "Нафтогазу", а значить, зовсім не в курсі, що їхній постачальник більше не постачає їм газ.

"Постачальник останньої надії" повинен повідомити споживача про обмежений термін постачання природного газу, ціну природного газу для споживача та проінформувати споживача про його право та необхідність вибору іншого постачальника шляхом розміщення відповідної інформації на сайті "постачальника останньої надії". Для побутових споживачів така інформація додатково розміщується у платіжних документах за спожитий газ", — наголосила Ірина Подрез-Ряполова.
Як перенаправити помилковий платіж за газ новому постачальнику

Отже, з травня клієнтів багатьох українських "газзбутів" обслуговує постачальник останньої надії ГК "Нафтогаз". Зокрема, йдеться про клієнтів таких компаній як "Лубнигаз-Трейдинг", "Газ Ресурс Компані", "Уманьгаз Збут", "Твій Газзбут", "Одесагаз-Постачання" та інші.

Дмитро Касьяненко каже, що теоретично постачальник газу має письмово повідомити споживача про розірвання договору за 30 днів до дати розірвання. Тобто, якщо повернутися до історії Вікторії Світлової, яка отримала від "Нафтогазу" платіжку із зазначенням у ній травневого боргу, то виходить, що вина за цей борг лежить на старому постачальнику — в цьому випадку йдеться про "КиївГазЕнерджі".

"Але в умовах війни й того, що постачальники, можливо, не очікували, що Кабмін ухвалить рішення про необхідність застосування процедури "постачальника останньої надії" з 1 травня 2022 року, всі споживачі дізналися про це, отримавши платіжки", — каже Дмитро Касьяненко.

Тобто, споживачі сплатили в червні платіжку за травень за реквізитами старого постачальника, не поінформовані про зміну постачальника. Що далі? У ГК "Нафтогаз" кажуть, щоб клієнти зверталися до попередніх постачальників. Юристи погоджуються — кажуть, що варто насамперед намагатися врегулювати повернення сплаченої старому постачальнику суми в позасудовому порядку.

Це означає, що першочерговим для споживача стає звернення до колишньої компанії із заявою.

"Повернути гроші можливо шляхом надсилання відповідної заяви, що має довільну форму (бо не існує затвердженої форми). Головним в разі звертання до попереднього постачальника із заявою про повернення коштів є вказати основні дані споживача з додаванням відповідних документів, які підтверджують здійснення оплати та які ідентифікують особистість споживача і його рахунки", — пояснила Марина Семенова, адвокатка Адвокатського Бюро "ЮФ "Семенова та Партнери".

Дмитро Касьяненко також упевнений, що необхідно повідомити колишнього постачальника про помилковий платіж і запросити повернення сплачених коштів.

"Якщо кошти сплачені на рахунок постачальника помилково, споживач може звернутися до свого попереднього постачальника з письмовою заявою на повернення помилково сплачених коштів. Заяву можна написати у довільній формі, але в ній обов'язково повинні бути зазначені ПІБ, місце проживання громадянина, суть заяви, дата та підпис. До заяви також необхідно додати копію паспорта, ідентифікаційного коду, квитанції про помилкову оплату, а також банківську довідку з реквізитами карткового рахунку, на який необхідно здійснити повернення помилкового платежу", — зазначає Дмитро Касьяненко. І додає: у разі подання споживачем заяви про повернення помилково сплачених коштів з усіма необхідними документами, постачальник зобов'язаний повернути такі кошти на рахунок споживача протягом п'яти робочих днів після отримання такої вимоги.

Посилання: https://focus.ua/uk/economics/522545-zaplatit-dvazhdy-kak-i-pochemu-ukraincy-prinuditelno-poluchayut-novo-postavshchika-gaza.

Кандидат юридичних наук, Марина Семенова,
Науково-дослідний інститут правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України

Ірина Подрез-Ряполова, науковий співробітник, Науково-дослідний інститут правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України

15/04/2022

Публікація: MIND.ua

Проєкт CALL-CENTER «БЛАГОДІЙНІСТЬ ЗАРАДИ МИРУ В УКРАЇНІ!»

Ринок нерухомості в Україні абсолютно зупинився. Угод з купівлі-продажу житла немає ні на первинному, ні на вторинному ринку. Будівництво багатьох об'єктів також заморожено. За оцінками експертів, доки тривають бойові дії, ситуація навряд чи зміниться.

Mind вирішив розібратися, що саме відбувається на ринку нерухомості сьогодні та які він має перспективи в майбутньому.

Будмайданчики зупинилися. Одразу уточнимо: ми не заглиблюватимемося в те, що відбувається з орендою житла. Зліт попиту на орендовані квартири, так само як і цін на них, у тих регіонах, які на сьогодні вважаються безпечними (захід, південний захід та частково центр України), багато в чому спекулятивний. Орендні ставки, які сягають навіть у провінційних містах 25 000 – 30 000 грн на місяць, абсолютно необґрунтовані. Очевидно, що після згасання конфлікту вартість оренди відкотиться на довоєнний рівень.

На відміну від оренди на первинному ринку взагалі немає руху. «У березні активність на будівельних майданчиках припинилася по всій Україні», – говорить експерт із нерухомості Михайло Артюхов. Лише з настанням квітня деякі забудовники відновили роботи на своїх об'єктах. Та й це переважно компанії, які будують у західних регіонах: у Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській, Волинській областях.

У тих областях, що знаходяться в зоні бойових дій або у безпосередній близькості до неї (Запорізька, Дніпропетровська, Харківська області), будівельні роботи, як і раніше, зупинені.

Схожа ситуація і на столичному ринку нерухомості. Попри те що військова загроза в Києві та на його околицях наразі набагато нижча, ніж у березні, девелопери не поспішають запускати будівництво. Рух помітний лише в тих проєктах, які вже були практично готові до введення в експлуатацію – залишилися лише оздоблювальні роботи, підключення до комунікацій тощо.

Отже, покупцям квартир у новобудовах слід запастися терпінням, оскільки переважна більшість об'єктів не буде завершена вчасно. А деякі житлові комплекси взагалі перейдуть у категорію довгобудів. На жаль, але війну й подальшу за нею економічну кризу в країні переживуть далеко не всі будівельні компанії.

«Зсув термінів реалізації проєктів на два роки – це оптимістичний сценарій. Забудовники не зможуть вкластися в колишні терміни через порушення логістики постачання будматеріалів, наявність передумов для збільшення собівартості будівництва та у зв'язку з невизначеністю попиту на нерухомість», – вважає Михайло Артюхов.

Ціни завмерли? Ціни на нове житло поки що залишаються на рівні січня-лютого 2022 року. За даними lun.ua, у Києві на початку квітня середня вартість квадратного метра була на рівні близько 35 600 грн, мінімальна – у межах 24 000 грн. В Одесі в середньому «квадрат» коштував близько 24 000 грн, найнижча ціна була на рівні 17 000 грн.

Відчутно зросла вартість нового житла лише у Львові, який, нагадаємо, з початку війни прийняв за різними оцінками до 300 000 переселенців. Із січня до квітня середня ціна квадратного метра в новобудовах Львова підвищилася на 10%, до 23 700 грн.

«Ціни та умови купівлі нерухомості наразі залишаються такими самими, як і були. Також забудовники просять інвесторів у міру можливостей вносити платежі за договорами розстрочки. Хоча тим, хто не здатен сплачувати, будівельні компанії не нараховуватимуть штрафні санкції протягом трьох місяців. А ще ми бачимо, що з'явилися програми пільгового розстрочення в невеликих містах на Заході України», – розповідає Андрій Романов, директор агенції нерухомості «КиївДомСервіс».

На вторинному ринку загалом схожа ситуація. Ціни на квартири з початку року не змінились. У Києві за тими пропозиціями про продаж, які фігурують на дошках оголошень (Flatfy, OLX, dom.ria тощо), ціна за квадратний метр становить близько $1100, у регіонах, залежно від міста, від $650 до $850 за «квадрат». І що ближче до західного кордону України – то дорожче. В Івано-Франківську продавці просять $650–750 за квадратний метр, у Тернополі – $650–830, а у Львові – від $1050 до $1200 за квадратний метр.

Угод немає і поки що не буде. Незважаючи на те що охочих продати житло є надміру, оформлення угод повністю припинено. Це пов'язано з тим, що Міністерство юстиції закрило доступ до реєстру нерухомості.

«В Україні тимчасово не функціонує Державний реєстр прав на нерухоме майно. Нотаріальні дії, зокрема, засвідчення будь-яких договорів, якими передбачено перехід права власності до іншої особи, або договорів іпотеки, не здійснюються до відновлення роботи цього реєстру», – розповідає адвокат адвокатського бюро «Семенова і Партнери» Марина Семенова.

Але навіть якщо сторони зможуть якимось чином здійснити угоду (наприклад, оформити попередній договір, який передбачає намір у майбутньому укласти вже повноцінну нотаріальну угоду купівлі-продажу), її згодом легко можуть визнати недійсною.

«Попередню угоду щодо відчуження нерухомого майна також необхідно нотаріально засвідчувати, що не завжди можливо в сучасних умовах. Існує ризик того, що вона не матиме юридичної сили», – попереджає Марина Семенова.

Що далі? Ніхто не наважується давати однозначні прогнози щодо ринку нерухомості. Усе залежатиме від того, коли завершаться бойові дії та якими будуть наслідки для української економіки.

«Закінчення бойових дій створить моментум (первинну динаміку) нової пропозиції та конкуренції на ринку житлової нерухомості. Але для перезапуску ринку потрібна наявність іпотечних рішень зі ставкою нижче 10% річних. Без істотних змін у законодавстві та банківському секторі цього не відбудеться», – вважає Михайло Артюхов.

На думку Андрія Романова, попри ситуацію в країні, попит на нерухомість є, причому доволі суттєвий. І його буде реалізовано після того, як з'явиться можливість проводити угоди. «Охочих продати житло достатньо. Отже, у регіонах, які не постраждали від військової агресії, ринок запуститься буквально протягом одного-двох місяців після того, як будуть відкриті реєстри», – вважає керівник «КиївДомСервіс».

Втім, ті компанії, які працюють ближче до Сходу країни, теж будуть при справі. Після війни їм належить відновлювати зруйнований і пошкоджений житловий фонд, а також інфраструктуру. Причому Офіс Президента вже заявив про готовність держави брати участь у подібних проєктах і залучати девелоперів до відбудови країни.

https://mind.ua/publications/20239738-metri-na-pauzi-shcho-vidbuvaetsya-z-rinkom-zhitlovoyi-neruhomosti

Кандидат юридичних наук, Марина Семенова,
Науково-дослідний інститут правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України

12/01/2022

Публікація: Thepage.ua

Попри стабілізацію цін на житло у 2022 році на українців очікують зміни в податковому законодавстві. The Page опитало експертів на ринку нерухомості, якими будуть податки на купівлю та продаж квартири у 2022 році.

На думку експертів, нове податкове навантаження з будівельників, забудовників і продавців вторинного ринку ляже на плечі кінцевих покупців нерухомості, що призведе до подорожчання нерухомого майна.

Які податки при купівлі нерухомості в Україні у 2022 році

Договір купівлі-продажу квартири передбачає низку обов'язкових податків і зборів для власника нерухомості. При продажу нерухомості продавець сплачує три податки:

1. Держмито в розмірі 1% — обов'язково.
2. Прибутковий податок 5% для резидентів і 18% для громадян інших країн — опціонально.
3. Військовий збір — 1,5% — опціонально.

У будь-якому разі продавцеві нерухомості в Україні в 2021 році доведеться розщедритися та заплатити зі своєї кишені 1% держмита.

Це означає, що від загальної вартості вашого лота, квартири або будинку державі потрібно сплатити податок у розмірі 1% від оціночної суми. Наприклад, для квартири в $50 тис. держмито складе $500.

Другий можливий платіж при продажу квартири в Україні в 2021 році — військовий збір. Він становить 1,5% від суми договору. Для нашого прикладу це буде сума в $750.

Однак є нюанс: військовий збір доведеться сплачувати лише в тому разі, якщо вам потрібно буде платити податок на дохід фізичних осіб.

Податки при продажу нерухомості 2022. Як працює податок на майно за законом № 5600

Однією з головних змін стануть поправки до Податкового кодексу, ініційовані законом № 5600 (зміни внесені законом № 1914). З 1 січня 2022 року податок на продаж третього та наступних об'єктів нерухомості впродовж одного календарного року складе 18% чистого доходу, тобто різниці між ціною продажу та ціною придбання такого об'єкта раніше.

Водночас законодавцем чітко визначений перелік витрат, які можуть бути віднесені до ціни придбання, і передбачена необхідність їхнього документального підтвердження в разі подання податкової декларації.

«Це абсолютно нова норма, оскільки за нинішнім законодавством така податкова ставка зафіксована в розмірі 5% встановленої законом бази оподаткування, тобто з огляду на ціну, зазначену в договорі купівлі-продажу, але не нижчу за оцінну вартість такого об'єкта», — пояснює керуючий партнер JN Legal Ян Левітас.

У підсумку з нового року за ставкою 5% оподатковуватиметься лише другий продаж нерухомості впродовж одного календарного року, а також третій і подальший продаж, але тільки в тому разі, якщо об'єкти продажу було отримано як спадок.

5% відсотків доведеться заплатити, якщо людина вже отримала дохід упродовж податкового року від продажу другого об'єкта нерухомості з переліку, зазначеного в законі:

• житловий будинок, квартира, її частина, кімната, дачний будинок;
• земельна ділянка з об'єктами нерухомості, що продаються;
• недобуд;
• господарські будівлі на ділянці, що продається;
• сільгоспземля, отримана в спадок або внаслідок приватизації.

Ці зміни стали необхідністю через поширення серед забудовників схеми ухилення від сплати податків, говорить адвокат ЮК LIGroup Анастасія Харицька.

«Забудовники оформляли будинки (квартири) на фізичних осіб, які надалі здійснювали продаж житлової нерухомості. Водночас податок на прибуток становив 5%, що було вигідніше, як порівняти з 18%, встановленими для юридичних осіб, яким додатково нараховувався ПДВ», — пояснила експертка.

Податок при купівлі квартири 2022: нова ставка на «зайві метри»

І далі діє податок на нерухомість або, як його зазвичай називають у народі, на «зайві метри». Водночас, починаючи з літа 2022-го, його ставка збільшиться на 21% через зростання мінімальної зарплати.

Відповідно до встановленої ставки, за кожний додатковий метр понад 60 кв. м для квартири та понад 120 кв. м для будинку 2021 року українці платили 70,8 грн, а 2022-го заплатять 90 грн.

Введення ПДФО для власників земельних ділянок за межами населеного пункту

Ще одним нововведенням цього року є мінімальне податкове зобов'язання. Введення мінімальної величини податкового зобов'язання щодо сплати податків, зборів і платежів стосується сільгоспвиробників, які здійснюють виробництво та реалізацію власної сільськогосподарської продукції та/або користуються земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, що розташовані за межами населених пунктів.

«Власники таких земельних ділянок зобов'язані сплачувати податки з такої діяльності на рівні загальної суми, яка не може бути меншою за мінімальне податкове зобов'язання. Водночас неважливо, чи використовуються такі земельні ділянки за призначенням. Розмір мінімального податкового зобов'язання не може бути меншим за 4% нормативної грошової оцінки відповідної земельної ділянки», — говорить адвокат ЮФ «Семенова та Партнери» Марина Семенова.

Фізичні особи – власники земельних ділянок, які вирощують на таких ділянках сільськогосподарську продукцію задля її подальшої реалізації, звільняються від оподаткування лише у випадку, якщо дохід від торгівлі за звітний рік становить суму, меншу за розмір 12 мінімальних заробітних плат, встановлений станом на 1 січня звітного року. Якщо дохід більший, фізособа має сплатити 18% ПДФО та 1,5% військового збору.

Податкова амністія: не зашкодь

2022 року триватиме дія програми податкової амністії — спеціального добровільного декларування майна зі сплатою одноразового збору до бюджету. Для декларування активів необхідно подати податкову декларацію в електронній формі та сплатити спеціальний збір упродовж 30 днів.

У частині нерухомості передбачено лише одноразовий платіж — 9% вартості активів, розміщених за кордоном (гроші, нерухомість тощо). Його потрібно сплатити, якщо квартира або інший об'єкт купувалися з нелегальних доходів, тобто в період, коли покупець, наприклад, отримував зарплату в конверті.

Водночас юристи зазначають, що з поточною законодавчою базою спецдекларування практично не вплине на власників нерухомості.

За словами юристів, формально зараз немає заборони на придбання нерухомості, якщо громадянин не брав участі в податковій амністії. Сьогодні посилено правила фінмоніторингу пов'язані з проведенням угод щодо придбання дорогого майна (зокрема квартир), але поки що ці обмеження громадяни України більшою мірою обходять.

«Теоретично в майбутньому держава може мати питання щодо законності походження коштів, на які придбано нерухомість, і повноти сплати з них податків. Проте наявні законодавчі лазівки можуть дозволити громадянам проігнорувати подібні питання без наслідків», — пояснює адвокат, партнер АТ «Ассирія» Дмитро Куцевол.

На думку експертів, усе додаткове податкове навантаження з будівельників, забудовників і продавців вторинного ринку однозначно ляже на плечі кінцевих покупців нерухомості.

«Відповідно на нас очікує подорожчання нерухомості на суму нововведених податків», — підсумував Ігор Ясько, керуючий партнер ЮК Winner.

https://thepage.ua/ua/real-estate/usi-podatkovi-zmini-na-rinku-zhitlovoyi-neruhomosti-u-2022-roci-pdfo-podatok-za-zakonom-4600-podatok-na-neruhomist

Кандидат юридичних наук, Марина Семенова,
Науково-дослідний інститут правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України

01/06/2022

Проєкт CALL-CENTER «БЛАГОДІЙНІСТЬ ЗАРАДИ МИРУ В УКРАЇНІ!»

Доброго дня. На питання які були поставлені Вами у запиті можна зазначити наступне:

___ січня 20___ р., між Запитувачем та ТОВ ОСОБА1, було укладено Договір № _______, за умовами якого ТОВ ОСОБА1 прийняли на себе зобов’язання за завданням Замовника надавати послуги із навчання _____________ у відповідності до програми та навчального плану «________________», а Запитувач прийняла на себе зобов’язання оплатити вартість тих послуг які мають бути надані за умовами вказаного договору та прийняти їх.

Як витікає із положень зазначеного договору, його предмет становлять послуги інформаційного характеру, які не віднесені до такого виду послуг як – освітні послуги. Так, ТОВ ОСОБА1, за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (edbo.gov.ua) не включено до переліку закладів освіти, яким надано право здійснювати освітню діяльність, що виключає можливість надання освітніх послуг з боку ТОВ ОСОБА1, в порядку встановленому положеннями Закону України «Про освіту». Через це, а також виходячи із змісту попередньо укладеного Договору № _____________, правила надання послуг із навчання, які були замовлені Запитувачем, визначаються положеннями вказаного договору, а також положеннями ст. ст. 901-907 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до положень ч.1 статті 901 Цивільного кодексу України - за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як свідчить в своєму запиті Запитувач, Виконавець (ТОВ ОСОБА1) вчасно не приступив до надання послуг, пославшись на відсутність можливості на це, через початок відкритої збройної агресії з боку російської федерації. Чинним законодавством України встановлено правила перерозподілу можливих збитків та відповідальності у разі неналежного надання послуг з боку Виконавця за умовами попередньо укладеного договору про надання послуг.

Так, згідно приписів статті 906 Цивільного кодексу України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлений договором.

Виходячи із аналізу положень статті 906 Цивільного кодексу України, за загальним правилом, Виконавець (відповідно до умов запиту це ТОВ ОСОБА1) несе відповідальність за неналежне виконання зобов’язань щодо надання послуг у разі, якщо доведе, що такого роду невиконання відбулось через бездіяльність виконавця і не пов’язано із діями обставин непереборної сили. Але, при цьому, інші, відмінні правила перерозподілу відповідальності Виконавця (ТОВ ОСОБА1) можуть бути встановлені тим договором який було укладено між Запитувачем та ТОВ ОСОБА1.

Договір № ____________ від ____ січня 20____ р., передбачає цілий ряд специфічних правил як діяти його сторонам, при появі певних факторів, що унеможливлюють надання послуг із навчання в порядку встановленому положеннями вказаного договору. Так, відповідно до положень пункту 5.3.3. Договору № ______ від ____ січня 20______ р., це договір може бути розірваний Замовником - у випадку, коли надання Послуг не було розпочате Виконавцем протягом 3 (трьох) календарних місяців з дати, визначеної у навчальному плані як дата початку надання Послуг. Замовник не вправі розірвати Договір в односторонньому порядку в інших випадках, крім за наявності форс-мажорних обставин, які він повинен підтвердити відповідним документом Торгово-промислової палати України та письмово повідомити Виконавця протягом 7-ти календарних днів з моменту виникнення таких обставин. Невиконання цього обов’язку позбавляє Замовника посилатись на такі форс-мажорні обставини в подальшому.

Пунктом 6.9 Договору № _______ від _____ січня 20_____ р., встановлено, що сторона звільняється від визначеної Договором та законодавством України відповідальності за повне чи часткові порушення умов Договору якщо вона доведе, що таке порушення сталося безпосередньо внаслідок дії форс-мажорних обставин за умови, що їх настання підтверджується документом, виданим Торгово-промисловою палатою України.

Звертаємо увагу Запитувача на те що Торгово-промислова палата України, визнала факт відкритої збройної агресії російської федерації проти України як обставину непереборної сили і засвідчила це відповідним документом. Вказаний документ Торгово-промислової палати доступний на сайті Торгово-промислової палати за посиланням:

 - https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf

Наявність вказаного документу дозволяє Сторонам договору № _________ від ____ січня 20________ р. ініціювати спеціальний порядок розірвання вказаного договору, що дозволить створити передумови для отримання в майбутньому, результату окресленого Запитувачем в якості бажаного (повернення грошових коштів за надання послуг із навчання).

У цілому, запитувачу рекомендується ініціювати процедуру дострокового одностороннього розірвання Договору № __________ від ____ січня 20_____ р., що передбачена положеннями пункту 5.3.3. вказаного договору і у разі якщо такого роду дії не призведуть добровільного повернення грошових коштів з боку ТОВ ОСОБА1, розпочати процедуру захисту своїх порушених прав у судовій формі (шляхом звернення із відповідною позовною заявою до суду) або у юрисдикційній формі (шляхом звернення із відповідною заявою до відповідного територіального підрозділу Держпродспоживслужби, через порушення прав Запитувача, як споживача послуги, в порядку встановленому законодавством про захист прав споживачів).

к.ю.н. доцент, Давидюк Олександр Миколайович,
Науково-дослідний інститут правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України

08/06/2022

Проєкт CALL-CENTER «БЛАГОДІЙНІСТЬ ЗАРАДИ МИРУ В УКРАЇНІ!»

Шановний, ОСОБА1.

Повідомляємо Вам, що питання відносно розірвання шлюбу регулюються відповідними статтями таких нормативно-правових актів: Сімейний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Закон України «Про судовий збір», Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні» тощо.

За загальним правилом, розірвання шлюбу відбувається або органами державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС), або судом.

Виходячи із змісту Листа, Ваш шлюб може бути розірваний тільки в судовому порядку, оскільки подружжя має дитину і кожен згоден на розірвання шлюбу. Так, відповідно до ст. 109 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має дітей.

У Вашому випадку подружжя має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений та передбачати способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини; порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків.

Згідно з ч. 3 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України справи про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей, можуть розглядатися районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами у порядку окремого провадження. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Документи, які необхідні для розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей, наступні: 1) спільна заява про розірвання шлюбу; 2) свідоцтво про шлюб; 3) копія свідоцтва про народження дитини; 4) копії паспортів подружжя; 5) договори щодо місця проживання дитини та здійснення батьківських прав і обов’язків тим із батьків, який проживає окремо від дитини; 6) квитанція про сплату судового збору.

Воєнний стан не є перешкодою для розірвання шлюбу, оскільки шлюбні відносини базуються на добровільності. Тому попри воєнний стан право на припинення шлюбу теж не може бути обмежено. У тих регіонах держави, де йдуть активні бойові дії та суди тимчасово не можуть працювати, Верховний Суд змінив їхню територіальну підсудність шляхом приєднання розгляду справ цих судів до інших судів, які знаходяться в безпечних регіонах держави. Тобто, якщо розгляд справи підсудний одному із судів, який тимчасово на період дії воєнного стану призупинив свою роботу, то його функції щодо розгляду справ виконує інший територіально наближений суд (Розпорядження Голови Верховного Суду від 06.03.2022 № 1/0/9-22 та від 08.03.2022 № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану»).

К.ю.н., с.н.с. Борисов І.В.,
Науково-дослідний інститут правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України

03/05/2022

Публікація: Фокус.юа

Проєкт CALL-CENTER «БЛАГОДІЙНІСТЬ ЗАРАДИ МИРУ В УКРАЇНІ!»

Що робити в разі ДТП під час воєнного стану, як працює ОСЦПВ після початку війни та як отримати страхові виплати.

"Чи потрібна автоцивілка під час воєнного стану?" — запитують читачі. Як з'ясував Фокус, ОСЦПВ (обов'язкове страхування цивільної відповідальності автовласників за збитки третім особам) залишається необхідним. Усі договори продовжують діяти, а після закінчення їх термінів необхідно придбати новий поліс. Під час війни краще це робити онлайн — на сайтах страхових компаній (СК).

Оператори ринку зазначають зниження кількості ДТП, заявлених із початку війни.

"Кількість страхових випадків зменшилася до 30-40% від довоєнного рівня, — уточнює Олег Коваленко-Кужольний, директор департаменту врегулювання страхових випадків СК "ІНГО". — Обсяги відшкодування також зменшилися, хоча розмір середньої шкоди зростає, оскільки автовласники не повідомляють про дрібні події, а заявляють про великі збитки, щоб швидко відремонтувати авто".

Без поліції. Оформлення ДТП під час воєнного стану

Ігор Чудовський, керівний партнер АТ "Чудовський і партнери", узагальнює: під ча врегулювання страхових випадків в умовах воєнного стану можуть виникнути такі труднощі:

• поліція не виїжджає на ДТП без потерпілих і тяжких наслідків;
• деякі учасники ДТП не бажають оформляти європротоколи та покидають місця ДТП;
• страхові компанії не відшкодовують збитки через бойові дії;
• працівники страхових компаній, які мають оцінювати збитки, є не в усіх містах.

За відгуками автомобілістів невиїзд поліції на оформлення ДТП став однією з головних проблем. Якщо хтось з учасників ДТП при цьому не погоджується на європротокол, відшкодування можна втратити.

"Для виплати СК потрібне документальне підтвердження події: довідка поліції чи європротокол, — пояснює Олег Коваленко-Кужольний. — З огляду на те, що поліція не завжди виїжджає на оформлення, ми збільшили ліміт для європротоколу з 50 тис. до 130 тис. грн, що для ОСЦПВ є повною страховою сумою".

Раніше через обмеження відшкодування 50 тис. грн постраждалі на дорогих автомобілях часто відмовлялися від європротоколу.

"Знання водіїв щодо спрощеного способу оформлення ДТП — європротоколу — все ще недостатні, — зазначає Максим Межебицький, перший заступник голови правління СК ARX. — Питома вага збитків з ОСЦПВ, яка оформлена за допомогою європротоколу, залишається далекою від рівня західних країн, де поліція не бере участь в оформленні дрібних ДТП".

Оформлення європротоколу. Що робити в разі ДТП під час війни

Для оформлення ДТП, коли діє воєнний стан, страхові компанії радять клієнтам не боятися європротоколу та використати його електронну форму. Однак є випадки, коли з використанням єпропротоколу під час оформлення ДТП виникають складнощі. Як пояснює Володимир Фогель, адвокат ЮФ "Семенова та Партнери", якщо сторони не дійшли висновку, хто винен у ДТП, або винні обидва учасники — питання має вирішуватися в суді, для чого необхідна реєстрація поліцейськими.

"З огляду на те, що в країні війна, страховики за рекомендацією НБУ спростили процедуру врегулювання. Тому рекомендуємо звертатися на гарячу лінію СК і пояснювати, чому неможливо оформити ДТП особисто або із залученням поліції. Представники страхової компанії повинні надати роз'яснення, як краще вчинити", — додає Фогель.

Якщо поліція не прибуває, а винуватець ДТП відмовляється від європротоколу, щоб підвищити шанси на отримання відшкодування, Ігор Чудовський рекомендує:

• вести відеофіксацію місця події та спілкування з учасниками ДТП;
• зафіксувати відмову від європротоколу;
• зателефонувати на лінію 102, повідомити свої дані, адресу ДТП, номерні знаки авто — свого та інших учасників;
• повідомити своїй СК про ДТП та відмову іншого учасника від європротоколу;
• якщо СК просить дочекатися їхнього співробітника або виконати інші дії — погодитися.

Однак із фотографуванням виникають складності.

"Були випадки, що ДТП ставалися на блокпостах, де не дозволяли затримуватися та проводити фотофіксацію, — розповідає Олег Коваленко-Кужольний. — Ми з розумінням ставимося до таких ситуацій та дозволяємо вимушено покидати місце події".

Пішли на фронт. Як працює страхування під час війни

Ще одна проблема з ОСЦПВ під час війни, про яку повідомляє Максим Межебицький, полягає у недоступності експертів та аварійних комісарів, яких страхові компанії залучають до огляду авто, через фактори безпеки, переміщення, мобілізації чи перевантаження у західних регіонах. Тому в деяких страхових компаніях просять надсилати документи за допомогою месенджерів. Також, за словами Ігоря Чудовського, для оцінки пошкоджень авто зараз можуть попросити поїхати в інше місто, де є відповідні працівники.

Окремою проблемою Межебицький вважає відновлення пошкодженого авто через відсутність запчастин, матеріалів і персоналу на СТО,але ця ситуація з початку війни поступово покращується.

Під час війни страховики здебільшого не підвищували вартість продуктів. Проте, якщо порівняти розмір страхового платежу зараз і рік тому — подорожчання помітне. Як приклад Марина Семенова, адвокатка ЮФ Семенова і Партнери, наводить таке: зараз страховий платіж за полісом ОСЦПВ становить здебільшого 1 401 грн, тоді як у минулому році — 882 грн.

"Є загальна тенденція збільшення страхових платежів у всіх страхових компаніях, — пояснює Семенова. — Це викликано тим, що на ринку поступово залишаються ті компанії, які дійсно виплачують відшкодування у разі настання страхового випадку".

https://focus.ua/uk/economics/514113-kak-rabotaet-avtograzhdanka-vo-vremya-voyny-i-kak-ne-poteryat-vozmeshchenie

Кандидат юридичних наук, Марина Семенова,
Науково-дослідний інститут правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України