Міграційне право та права внутрішньо переміщених осіб

Злочини росіян: хто зможе отримати компенсацію за зруйноване житло та потрощені авто. 21/04/2022

21/04/2022

Публікація: 24tv.ua

Проєкт CALL-CENTER «БЛАГОДІЙНІСТЬ ЗАРАДИ МИРУ В УКРАЇНІ!»

В Україні зараз знищено понад 14 тисяч житлових будинків. Багато українців просто залишилися без даху над головою через повномасштабне вторгнення Росії. Втім, уряд пообіцяв, що держава відшкодує громадянам втрати за зруйноване чи пошкоджене житло.

Про те, як отримати відшкодування, якщо твоє житло чи авто було знищено або пошкоджено через війну, які документи потрібні та чи допоможе страхова, – сайт 24 каналу дізнавався у юристів.

Як відбуватиметься відшкодування

Законодавчо процедура відшкодування поки що остаточно не визначена й відповідний законопроєкт лише готують у Верховній Раді. Але вже зараз власники будинків і квартир, які постраждали від війни, можуть залишати заявки на компенсацію – у тому числі й через застосунок Дія. В Офісі Президента обіцяють розпочати процедуру відновлення всіх зруйнованих будинків – багатоповерхових та приватних – вже найближчим часом.

Хто зможе отримати компенсацію

Ігор Ясько, керуючий партнер ЮК Winner, зауважив, що Верховна Рада вже ухвалила за основу проєкт закону про відшкодування й там є певне розмежування компенсації за:

  • знищений об'єкт нерухомого майна – відновлення якого є неможливим або є економічно недоцільним;
  • пошкоджений об'єкт нерухомого майна – об'єкт нерухомого майна, може бути відновлений шляхом поточного або капітального ремонту чи реконструкції;
  • пошкоджене спільне майно багатоквартирного будинку;
  • об'єкти будівництва, у яких були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції та щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт, і складові частини вказаних об'єктів, які після прийняття в експлуатацію є самостійними об'єктами нерухомого майна.
Але дія законопроєкту не розповсюджується на відшкодування вартості речей, що перебували у помешканнях, вартості внутрішньо оздоблювальних робіт, а також вартості пошкоджених та знищених транспортних засобів, – пояснив Ясько.
Він зазначив, що постраждалі можуть подавати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно або з використанням мобільного застосунку Дія, або через адміністратора центру надання адміністративних послуг, або нотаріуса з 11 квітня 2022 року незалежно від місця проживання або перебування особи.

Для цього, за словами фахівця, потрібен правовстановлюючий документ або витяг з реєстру нерухомого майна тощо. У випадку, якщо документи втрачені/пошкоджені, їх потрібно відновити.

Особливу увагу слід приділити доказам того факту, що збитки заподіяні внаслідок військової агресії РФ, а не раніше: звертати особливу увагу на дати фото, дати в документах тощо.
 
Зафіксувати пошкодження майна можна за допомогою фото та відео, а також документів чи свідчень представників Міноборони, МВС, РНБО, ДСНС, поліції та інших уповноважених органів. Це можуть бути протоколи огляду місця події від працівників правоохоронних органів, акти обстеження житла від ЗМС чи ОВА, довідки про знищення чи пошкодження житла.
 
Ігор Ясько повідомив, що місцеві органи виконавчої влади приймають рішення у п'ятиденний строк із дня подання документів, а також за результатами обстеження житла рішення щодо надання постраждалим грошової допомоги, що оформляється протоколом, та повідомляють про це постраждалим.
 
Комісія протягом 15 робочих днів із дня отримання переліку постраждалих, житло яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, ухвалює рішення щодо надання або відмову у наданні грошової компенсації (може бути продовжено не більш як на 30 календарних днів).
 
Протягом трьох робочих днів з дати прийняття комісією рішення регіональні органи соціального захисту населення надсилають постраждалим копію документа.
 
Розмір збитків визначається зазвичай шляхом складання звіту про оцінку майна. Якщо пошкоджено завод, цех, склад юридичної особи, то для доказів знадобляться балансові відомості про обладнання, меблі тощо, внутрішні акти компанії та інше. Також можна зберегти квитанції та інші документи на техніку, речі та інше, що знаходилось у будинку, фото такого майна до та після руйнування, – пояснив Ясько.
А грошова допомога постраждалим надається у місячний строк від дня ухвалення рішення і виплачується регіональними органами соціального захисту населення протягом п'яти робочих днів з моменту надходження бюджетних коштів.

Як звернутися до ЄСПЛ та що це дасть

Марина Семенова, адвокатка Адвокатського Бюро "ЮФ "Семенова і Партнери", кандидатка юридичних наук, зазначила, що одним із засобів отримання відшкодування за збитки, які виникли внаслідок пошкодження нерухомого майна або автівки, є звернення до Європейського суду з прав людини з заявою проти Росії у зв'язку з порушенням прав, гарантованих ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції (Захист права власності).

Для того щоб звернутися до ЄСПЛ, за загальним правилом потрібно дотриматися декількох умов: строку звернення до ЄСПЛ; вичерпати ефективні національні засоби захисту; надати документи, які підтверджують вчинення порушення, – пояснила адвокатка.
Семенова уточнила, що з 1 лютого 2022 року строк звернення із заявою до Європейського суду з прав людини скорочено – він становить 4 місяці. Також необхідно враховувати, що з 16.09.2022 року Росія перестане бути учасником Конвенції, у зв'язку з чим скарги проти Росії бажано подати до цієї дати (хоча суд розглядатиме скарги, подані проти РФ щодо ймовірних порушень Конвенції, якщо вони скоєні до 16 вересня 2022 року).
 
Щодо того, як вичерпати ефективні національні засоби захисту, треба звертати увагу на те, що оскільки порушення вчинено під час бойових дій, достатньо буде факту звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину.

Оскільки заява подається щодо злочину, який вчинено Росією, бажано звернутися як до українських правоохоронних органів, так і до органів влади РФ (Слідчий комітет або Генеральна прокуратура). Під час звернення до правоохоронних органів України необхідно отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, якій буде підтверджуючим документом.

За можливості необхідно зібрати: документи про право власності; технічний паспорт; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права власності; Акт знищення (пошкодження) майна; фото та відео наслідки руйнувань з різних ракурсів.

Зверніть увагу: необхідно, щоб на фото була зафіксована дата зйомки та дані геолокаціі; письмові пояснення свідків обстрілу або іншої події, що викликала зруйнування або пошкодження; статті, фото та відео ЗМІ щодо факту обстрілу (в разі наявності); квитанції на рухоме майно (техніку, речі та інше, що знаходилось в будинку); фото майна до та після руйнування.
Інформація про пошкодження повинна бути максимально повною. Необхідно пам'ятати про те, що доказами того, що постраждала особа є власником зруйнованого або пошкодженого житла можуть бути: угоди про купівлю-продаж нерухомості; свідоцтва про право власності на нерухомість; свідоцтво про право на спадщину; договір дарування; державний акт на земельну ділянку; витяги з реєстрів прав на нерухоме майно та технічний паспорт,
– уточнила Семенова.
Доказами факту руйнування або пошкодження житла та майна, що перебувало в житлі, можуть бути: акти про пожежу, руйнування майна, складені органами Державної служби з надзвичайних ситуацій, органами місцевої влади; фотографії (відео) нерухомості до і після оскаржуваних подій; фотографії (відео) інтер'єру нерухомості (майна, що знаходилося в ній) до і після оскаржуваних подій; детальна фото- та/або відеофіксація окремих предметів інтер'єру чи того, що від них залишилось; інформація зі ЗМІ; детальні свідчення сусідів, родичів, друзів, де описати обставини пошкодження житла, характер пошкоджень, майно, яке знаходилось в нерухомості. будь-які чеки (квитанції, фактури) на пошкоджене чи знищене майно, яке знаходилося в нерухомості.

Чи можуть страхові відшкодувати розстріляні та спалені автівки

Ігор Ясько зазначив, що, на жаль, страхові компанії тут допомогти не зможуть. Тому що війна – це форс-мажорна обставина, а також традиційний виняток у положеннях звичайних договорів страхування. Це означає, що страхові не покриють збитки, які завдані під час обстрілів та бомбардувань.

Є окремий вид договорів – страхування ризиків війни, тероризму та громадських заворушень (PVI). У разі настання страхового випадку за таким договором відшкодовується пошкодження майна: рухомого та нерухомого, транспортних засобів, майбутнього врожаю, вантажів (товарів) під час перевезення, свійських тварин; перерви у виробництві; релокейт виробничих потужностей в інше місце, і так далі, – пояснив Ясько.
Адвокат Володимир Фогель, пояснив, що можливість отримання страхового відшкодування залежить від того, чи визнається договором чи законодавством певна подія страховим випадком.
Системний аналіз договорів страхування, зокрема КАСКО, в редакції, що запропоновано провідними страховими компаніями, свідчить про те, що збитки, які виникли внаслідок військових, мобілізаційних, антитерористичних, бойових операцій, заходів або дій, війни, вторгнення, ворожих дії іноземного противника, (незалежно від того, чи була оголошена війна, чи ні), є виключеннями зі страхування та не відшкодовуються. Тому не варто розраховувати на страхові виплати за розстріляні та спалені внаслідок бойових дій автівки,
– підсумував фахівець.

https://24tv.ua/zruynovane-zhitlo-potroshheni-avtivki-hto-zmozhe-otrimati-kompensatsiyu_n1957911

Кандидат юридичних наук, Марина Семенова,
Науково-дослідний інститут правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України

Компенсація за зруйноване житло: як отримати та коли заплатять. 07/04/2022

07/04/2022

Публікація: МІНФІН

Проєкт CALL-CENTER «БЛАГОДІЙНІСТЬ ЗАРАДИ МИРУ В УКРАЇНІ!»

За кілька днів роботи нового сервісу українці зареєстрували в Діі 25,49 тис. заявок на компенсацію знищеного під час війни житла. Що ще доведеться зробити, щоб отримати нову оселю, і коли українці, що залишилися без даху над головою, зможуть відсвяткувати новосілля, розбирався «Мінфін».

За даними Київської школи економіки, станом на 1 квітня російськими агресорами зруйновано або пошкоджено 6 800 житлових будинків або 26 млн. кв. м житлової нерухомості України. Наприклад, у Харкові на руїни перетворилося близько 1300 будинків, у Києві — приблизно 90.

В Ірпені, який українським військовим вдалося звільнити від окупантів, пошкоджено половину житлового фонду. У Бучі повністю зруйновано 17 «шістнадцятиповерхівок» та 70 приватних будинків, у Маріуполі не залишилося жодної цілої будівлі тощо.

І це, на жаль, ще не фінальні цифри.

«Кількість мешканців у будинках та квартирах, які були зруйновані, за нашими підрахунками — 63 471 особа. Але ми знаємо, що відновлювати треба більше. Значно більше», — сказав президент України Володимир Зеленський в одному із своїх звернень.

Навіть якщо рахувати середню площу квартири в 100 кв м, то на даний момент житла втратили приблизно 260 тис власників. Отже, потенційно вже зараз заявок на компенсацію зруйнованого війною будинку чи квартири має бути удесятеро більше, ніж подано.

Як подати заявку на компенсацію

Щоб отримати відшкодування за втрачену нерухомість, спочатку необхідно інформувати органи влади про факт такої втрати. Зробити це можна через застосунок «Дія», центр надання адміністративних послуг або нотаріуса. Це називається інформаційним повідомленням. А його подання дорівнює заяві про надання компенсації за пошкоджений або знищений об'єкт нерухомості.

Це правило прописане у постанові Кабміну, якою обумовлюється порядок подання таких інформаційних повідомлень. У цьому документі уточнюється, що подавати заявку не обов'язково за місцем проживання. Тож скористатися такою можливістю зможуть і біженці. Заявка має містити таку інформацію:

  • прізвище, ім'я, по батькові заявника;
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (у кого немає ідентифікаційного коду);
  • контактні дані особи (номер телефону, адреса електронної пошти тощо);
  • відомості про об'єкт, зазначені у Держреєстрі прав на нерухоме майно;
  • кількість мешканців;
  • відомості про пошкодження або знищення об'єкта (дата та орієнтовний час, опис пошкодження, за наявності — фото- або відеофіксація).

«Поки що ми збираємо первинні дані. Потім вони оброблятимуться. Фінальний пакет документів залежатиме від механізму компенсації — російські гроші, добровільні виплати, міжнародні дотації чи українські бюджетні гроші. У кожному з цих випадків знадобиться різний пакет документів та різні механізми застосування», — пояснює міністр юстиції Денис Малюська.

Які документи збирати та як правильно це робити

Юристи радять власникам зруйнованого війною житла зібрати максимально повний пакет документів та доказів. І не тільки тому, що цей пакет може відрізнятися залежно від процедури отримання компенсації (за рішенням місцевого чи міжнародного суду, внутрішнього законодавства і т.д.).

Справа в тому, що зневага до цієї поради може якщо не позбавити, то сильно зменшити розмір майбутніх виплат.

«Вже зараз люди, які звертаються до нас за допомогою, розповідають, що уповноважені особи під час складання акта не завжди вказують свідків чи не дають їм змоги поставити свій підпис, намагаються вказувати не всі ушкодження. А це призведе до зменшення суми компенсації.

Представники органів місцевого самоврядування, звісно, не в офіційних заявах, кажуть, що через вказані помилки складання актів, потерпілі взагалі не зможуть отримати компенсацію", — каже Марина Семенова, адвокат адвокатського бюро «ЮФ «Семенова та Партнери».

Щоб претендувати на компенсацію, передусім доведеться довести, що саме ви є власником зруйнованого або пошкодженого об'єкта нерухомості.

«Таким доказом можуть бути: договір про купівлю-продаж нерухомості; свідоцтва про право власності на нерухомість; свідоцтво про право на спадщину; договір дарування; державний акт на земельну ділянку; виписки з реєстрів прав на нерухоме майно та технічний паспорт», — пояснює Володимир Фогель, адвокат адвокатського бюро «ЮФ «Семенова та Партнери».

За словами Людмили Куси, керівника практики вирішення спорів, адвоката Gracers Law Firm, доказами, що підтверджують факт руйнування чи пошкодження майна, є:

  • акти про руйнування/пошкодження майна, складені ДСНС та органами місцевої влади,
  • докладні фото- та відео фіксації нерухомості або іншого майна до та після подій,
  • інформація зі ЗМІ,
  • свідчення сусідів, очевидців, у яких докладно описані обставини ушкодження та їх характер, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Людмила Куса пропонує наступний алгоритм збирання необхідних доказів.

У разі виникнення пожежі або руйнування будинку необхідно викликати працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій, скласти відповідний акт із зазначенням причини пошкодження майна та отримати його копію.

У разі руйнування житла необхідно звернутися до місцевої райдержадміністрації із заявою про складання акта обстеження житла.

Якщо зробити це неможливо, потрібно заручитися підтримкою сусідів і скласти акт руйнування самостійно, зібравши письмові пояснення свідків того, що сталося (пожежі, обстрілу тощо). Важливо звертати увагу на найдрібніші деталі — від правильно зазначеної дати, часу та місця подій, до імені свідків та їх контактних даних.

По можливості самостійно зробити фото та відео фіксацію руйнувань (бажано, щоб фотографії мали прив'язку до адреси майна, необхідно вказати на відео дату та час зйомки), зібрати та зберігати статті, фото та відео ЗМІ щодо відповідних фактів.

Намагатися зібрати квитанції, що підтверджують вартість рухомого майна (побутової техніки, меблів), що знаходилися всередині житла.

По можливості зробити фото або відео фіксацію рухомого майна, що знаходиться усередині житла. При записі на відео обов'язково вказати дату, час та місце зйомки.

Звернутися із заявою про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів з наданням вищеперелічених доказів руйнування/пошкодження майна та обов'язково отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

«Особливу увагу слід приділити доказам того факту, що шкода завдана внаслідок військової агресії РФ, а не раніше: звертати особливу увагу на дати фото, дати в документах тощо», — каже Ігор Ясько керуючий партнер ЮК Winner.

Крім того, не зайвим буде максимально легалізувати свою історію. Наприклад, можна розмістити інформацію про зруйноване житло на сайті Росія заплатить — це ресурс, який збирає докази злочинів РФ для подальшого відшкодування.

«Щоб надану інформацію взяли в роботу, вона має бути достовірною та структурованою. Зайшовши на сайт, необхідно вказати: тип та назву об'єкта, місто та область, в якій розташовано об'єкт, дату руйнування (або заподіяння іншої шкоди). Завантажити фото до та після руйнування, де чітко видно об'єкт (файл не повинен перевищувати 200 мегабайт). Коротко описати, що сталося. Залишити контакти свідків руйнації.

Інформацію про заподіяні збитки перевіряють, верифікують і передають виключно до міжнародних установ, органів державної влади та громадських/гуманітарних організацій, які сприятимуть формуванню позовів до Російської Федерації у міжнародних судах про відшкодування завданих збитків", — пояснює Людмила Куса з Gracers Law.

Крім того, портал для збирання доказів злочинів Росії проти України запустило і Міністерство цифрової інформації. Усі вони будуть використані у Міжнародному кримінальному суді у Гаазі. Свою історію можна завантажити туди.

Як планує компенсувати збитки Україна

Верховна Рада вже розпочала законодавче оформлення процедури майбутніх компенсацій власникам зруйнованого житла. Відповідний законопроект у першому читанні ухвалено 1 квітня.

Одне з найважливіших нововведень — розширення кола осіб, які можуть претендувати на компенсацію. До них, за словами Марини Семенової з ПФ «Семенова та Партнери», віднесені не лише власники зруйнованого чи пошкодженого житла, а й:

  • власники об'єкта незавершеного будівництва;
  • члени житлово-будівельних кооперативів, які викупили квартиру, але не оформили право власності на неї;
  • спадкоємці власників зруйнованого та пошкодженого житла;
  • ОСББ.

Компенсацію може бути надано двома способами — як грошову виплату чи надання нового житла. За законом за кожен зруйнований об'єкт його власник може отримати не більше 150 кв. м у новобудові. При цьому можна буде вибрати — отримати житло в будинку, побудованому на місці зруйнованого, або в новобудові в іншому районі або навіть місті.

Альтернативні можливості отримання компенсації

Юристи радять власникам зруйнованої нерухомості користуватись усіма можливостями, щоб отримати відшкодування збитків. Але попереджають, що цей процес не буде швидким. З іншого боку, ніщо не заважає одночасно подати заяву на компенсацію до українських держорганів та міжнародних судів.

«Україна планує виплачувати компенсацію лише після закінчення військового стану. Теоретично найефективнішим могло б стати звернення до Європейського суду з прав людини. Його потрібно подати до 16 вересня.

Оскільки після цієї дати Росія перестане бути учасником Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Але, судячи з загального відношення РФ до норм міжнародного права, існує висока ймовірність, що країна-агресор не виконуватиме рішення ЄСПЛ про виплату компенсації", — каже Володимир Фогель із ЮФ «Семенова та Партнери».

Тим не менш, не варто відкидати варіант із поданням позову до ЄСПЛ. Тим більше, що зараз багато юристів готують такі позови безкоштовно.

«Зараз виплата великої суми Росією через ЄСПЛ виглядає сумнівною, але на момент прийняття рішень все може змінитися», — упевнений Денис Малюська.

«У теорії найшвидший спосіб отримання коштів може бути все ж таки від міжнародних організацій, які з 2014 року оперативно давали допомогу переселенцям для відкриття бізнесу, навчання, курсів тощо», — вважає Ігор Ясько з ЮК Winner.

https://minfin.com.ua/ua/realty/articles/kompensaciya-za-razrushennoe-zhile-kak-poluchit-i-kogda-zaplatyat/

Кандидат юридичних наук, Марина Семенова,
Науково-дослідний інститут правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України

Про підтвердження тимчасової непрацездатності у період перебування за кордоном. 18/05/2022

18/05/2022

Проєкт CALL-CENTER «БЛАГОДІЙНІСТЬ ЗАРАДИ МИРУ В УКРАЇНІ!»

Чоловік (застрахована особа, працює на заводі) попав під обстріл касетними бомбами у Харкові. Його прооперували, через 20 днів відправили до Львова. Потім через 10 днів до Італії, там знову прооперували. Реабілітація триватиме ще 6 місяців.

У Харкові відкрили лікарняний, як тепер бути з лікарняним у Італії? Які документи необхідно запросити у лікарні? У Львові лікарняний закрили 30 квітня, а 1 травня вже були у Вероні.

Текст: Згідно з п. 1.11. Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 р. № 455, документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян України під час їх тимчасового перебування за межами держави, підлягають обміну на листок непрацездатності згідно з рішенням лікарсько-консультаційної комісії (ЛКК) лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання чи роботи у разі:

а) гострих захворювань і травм;
б) загостренні хронічних захворювань;
в) вагітності та пологів;
г) оперативних втручань при невідкладних станах;
ґ) лікування згідно з рішенням комісії МОЗ України з питань направлення на лікування за кордон.

Обмін здійснюється на підставі перекладених на державну мову та нотаріально засвідчених документів, які підтверджують тимчасову втрату працездатності під час перебування за межами України.

Відповідно до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, затвердженого Наказом  Міністерства охорони здоров'я України від 01 червня 2021 р. № 1066 (далі – Порядок), у разі виникнення непрацездатності за кордоном допускається формування медичного висновку, початок строку дії якого починається раніше за дату його формування в електронній системі охорони здоров'я (п. 3 Розділу ІІІ «Строк дії медичного висновку»).

Строк дії медичного висновку зі встановленою відміткою про тимчасову непрацездатність, що виникла за кордоном, встановлюється відповідно до дат тимчасової непрацездатності, зазначених у перекладених на державну мову та нотаріально засвідчених документах, що підтверджують тимчасову втрату працездатності під час перебування за межами України (п. 7 Розділу ІІІ «Строк дії медичного висновку» Порядку).

На період дії воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування медичний висновок зі встановленою відміткою про тимчасову непрацездатність, що виникла за кордоном, може формуватися лікарем на підставі медичних записів, які внесені таким лікарем відповідно до виданих за кордоном медичних документів (їх копій), що підтверджують тимчасову непрацездатність, за категоріями: «Захворювання або травма загального характеру», «Догляд за хворою дитиною», «Вагітність та пологи», «Ортопедичне протезування». Медичні документи або їх копії можуть бути надіслані поштою або надані лікарю за допомогою технічних засобів електронних комунікацій (електронна пошта, мобільні застосунки, соціальні мережі тощо).

У виданих за кордоном медичних документах зазначається діагноз з використанням Міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ - 10). Необхідність перекладу на державну мову таких документів визначає лікар у випадках, коли неможливо сформувати медичний запис з використанням мови оригіналу медичного документа (п. 10 Розділу ІV «Особливості формування медичних висновків в окремих випадках» Порядку).

Висновок: щоб підтвердити тимчасову непрацездатність застрахованої особи у період перебування за межами України необхідно:

по-перше, у медичній установі, де вона проходила лікування, отримати офіційний документ про період тимчасової непрацездатності і діагноз, зазначений відповідно до Міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ - 10), з підписом та печаткою лікаря / медичної установи;

по-друге, для того, щоб обміняти отриманий за кордоном медичний документ з лікувальної установи на український листок непрацездатності або е-лікарняний, слід офіційно перекласти цей документ українською мовою, посвідчити переклад нотаріально та звернутись із ним до свого сімейного лікаря.

Кандидат юридичних наук, доцент, Юшко Алла Миронівна,
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Статус внутрішньо переміщеної особи в Україні. 06/05/2022

06/05/2022

Публікація: ЮРЛІГА

Проєкт CALL-CENTER «БЛАГОДІЙНІСТЬ ЗАРАДИ МИРУ В УКРАЇНІ!»

Відповідно до Рекомендації 2006(6) Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо внутрішньо переміщених осіб, Керівних принципів ООН з питань внутрішнього переміщення людину чи групу людей, які були змушені або зобов'язані покинути чи залишити свої будинки або місця звичайного проживання, зокрема внаслідок або щоб уникнути наслідків збройного конфлікту, проявів насильства, порушень прав людини, стихійних або створеною людиною лих і які не перетинали міжнародно визнаних державних кордонів, вважають внутрішньо переміщеними особами (Далі - ВПО).

В 2014 році Україна вперше стикнулася з питанням захисту своїх громадян, які постраждали внаслідок подій в Криму, Севастополі, та окремих районах Донецької та Луганської областей та зіткнулася з найбільшим внутрішнім переміщенням у Європі з часів Другої світової війни. Станом на 6 липня 2021 року, за даними Єдиної інформаційної бази даних про ВПО, взято на облік 1 473 650 переселенці з тимчасово окупованих територій Криму, м. Севастополь, Донецької та Луганської областей. Але через те, що реєструвалися далеко не всі ті хто змінив своє місце проживання, а деякі одразу після фактичного переміщення змінили своє офіційне місце реєстрації, реальна кількість переселенців становила набагато більшу кількість. 20 жовтня 2014 року було прийнято Закон № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», (Далі - Закон № 1706-VII), згідно зі ст. 1 якого ВПО вважається громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

З 2014 року було прийнято велику кількість спеціальних законів та інших нормативно-правових актів, що стосуються захисту ВПО, але нажаль як само це законодавство так і практика його застосування виявились непослідовними, суперечливими та не забезпечили основоположних прав ВПО, які гарантовано Конституцією України та нормами міжнародного права, зокрема Європейською Конвенцією про права людини. Протягом майже восьмі років ВПО постійно стикалися з безліччю проблем, серед яких можна визначити обмеження в виборчому праві, проблеми з житлом, неможливість відкрити рахунки в банківських установах або отримати кредит, негативне ставлення до таких осіб з боку роботодавців та мешканців неокупованих територій та ін. Штамп в паспорті про постійне місце реєстрації на тимчасово окупованої території, навіть за наявності довідки ВПО, виглядав як вирок. Запроваджені державою житлові програми для переселенців «Доступне житло», «Кредит для ВПО та АТО (ООС) перестали фінансуватися державою після 2019 року, Проект розвитку Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», що фінансується спільно з Федеративною Республікою Німеччина через KfW наразі також виявився не досить ефективним.

Безперечно, протягом цих років дещо змінювалося на краще. Так відповідні зміни до законодавства дозволили ВПО голосувати на місцевих виборах; 01 липня 2021 року втратив чинність Закон України від 12.08.2014 № 1636-VII, «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», згідно з положеннями якого ВПО з АР Крим та м. Севастополь прирівнювалися з метою оподаткування до нерезидентів. Але ряд ключових питань щодо інтеграції ВПО вирішено не було.

В зв'язку з нападом росії на Україну з 24 лютого 2022 року понад 11 млн українців були змушені переселитися в безпечніші області країни чи виїхати за кордон. Тому наразі питання сприяння інтеграції ВПО через усунення перешкод у реалізації їх прав та основоположних свобод, забезпечення повного доступу до адміністративних, соціальних, культурних та інших послуг, а також створення умов для розвитку потенціалу та посилення спроможності внутрішньо переміщених осіб у приймаючих територіальних громадах є найбільш актуальним.

Отримання статусу ВПО

Одразу треба звернути увагу, що особи, які перетнули міжнародно визнані державні кордоні України не є ВПО тому отримати статус такої особи вони не можуть.

Наразі отримати статус ВПО можуть особи, які перемістилися з Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Київської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей та міста Києва в інші області України. Статус ВПО особа може отримати також, якщо переміщується в межах однієї області в іншу територіальну громаду, якщо в місце проживання такої особи йдуть активні бойові дії.

Для того, щоб отримати статус ВПО та довідку ВПО наразі існує декілька варіантів:

1) звернутися особисто до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП);

2) звернутися до виконавчого органу місцевої ради;

3) звернутися до департаменту соціального захисту населення місцевої державної адміністрації;

4) скористуватися порталом та мобільним застосунком ДІЯ.

Для реєстрації особи в якості ВПО необхідно надати документ, що посвідчує особу (паспорт); довідку про отримання індивідуального податкового номеру (РНОКПП). Підтвердженням РНОКПП також може бути відповідний штамп в паспорті старого зразка (книжечка), або інформація, яка міститься в ID-картки. Фізична особа - платник податків також може подавати дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків, зокрема як внесені до е-паспорта, е-паспорта для виїзду за кордон, е-свідоцтва про народження, так і окремо, як електронну копію документа, що засвідчує реєстрацію такої особи в Державному реєстрі засобами Порталу Дія, у тому числі з використанням мобільного додатка Порталу Дія, за умови здійснення перевірки відповідності та підтвердження таких реєстраційних даних. У разі, якщо статус ВПО отримує дитина також необхідно надати свідоцтво про народження.

Також необхідно заповнити відповідну заяву де вказати персональні дані, останнє місце проживання/реєстрації та фактичне місце проживання на час подання заяви, а також номер банківського рахунку (єПідтримка, або для соціальних виплат) за стандартами IBAN.

Наразі більшість переміщених осіб вимушені особисто звертатися до відповідних органів в зв'язку з наступним:

- по-перше, не всі користуються додатком Дія з різних причин;

- по-друге, функція отримання статусу ВПО через додаток Дія доступна лише для громадян, які звертаються для отримання статусу внутрішньо переміщеної особи вперше та мають відомості про картку платника податків та ID-картку чи біометричний закордонний паспорт у «Дії».

Проблеми, з якими стикаються особи, які станом на 24.02.2022 року вже мали статус ВПО

Аналіз питань з якими стикаються особи, що змінили своє місце проживання в зв'язку зі збройною агресію росії, свідчать про те, що особи які станом на 24.02.2022 року вже мали статус ВПО, вимушені втрачати набагато більш часу на те, щоб отримати право на допомогу від державні в порівнянні з тими, хто такого статусу не мав. Так, вони не мають можливості подати заву на отримання допомоги через додаток Дія та повинні особисто звертатися до уповноважених органів, що по-перше, створює додаткове навантаження на ці органи, та створює черги, по-друге, це не завжди можливо зробити у зручний для таких осіб час та спосіб. В решті решт це призводить до того, що допомогу таки особи отримують пізніше.

Цікаво, що ця проблема стосується не тільки тих хто досі має постійне місце реєстрації на окупованих територіях АР Криму, м. Севастополя, окремих частинах Донецької та Луганської областей. Ті, хто після 2014 року отримав статус ВПО, а в подальшому зареєструвалися за постійним місцем проживання в інших областях, згідно з законодавством втратили статус ВПО. Але зараз виявляється, що інформація про те, що станом на 24.02.2022 року вони не є ВПО в офіційних базах даних відсутня, оскільки таки особи повинні були самостійно звертатися в орган що видав довідку ВПО з заявою про анулювання статусу ВПО. Звичайно, що мало хто здійснював таки дії, оскільки всі вважали, що під час оформлення постійного місяця реєстрації на підконтрольної території відбувається обмін інформацією між державними органами та статус ВПО втрачається автоматично.

Основні програми щодо підтримки ВПО

1. Допомога на проживання відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. N 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам»

Допомога надається щомісячно з місяця звернення на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування на кожну ВПО, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. Розмір допомоги складає: для осіб з інвалідністю та дітей - 3 000 грн; для інших осіб - 2 000 грн. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2022 № 457, «Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України» за березень та квітень 2022 р. зазначена допомога надається всім ВПЛ. Але, починаючи з травня 2022 р. така допомога надається тільки тім ВПО, які перемістилися з території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також ВПО, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг. При цьому перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Виплати скасовуються у разі повернення ВПО до зареєстрованого до 24.02.2022 року місця проживання.

2. Допомога від Агентства ООН у справах біженців

Сума допомоги становить 2 220 грн. на кожну особу та надається протягом трьох місяців. додатково без подання окремого звернення переміщеною особою на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Наразі таку допомогу можна отримати у Вінницькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій областях.

3. Допомога для ВПО від Світової продовольчої програми ООН

Допомога надається ВПО незалежно від отримання такою особою інших видів допомоги, зокрема виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Розмір допомоги складає 2 200 грн на кожну особу. Виплата здійснюється щомісяця протягом трьох місяців додатково без подання окремого звернення переміщеною особою на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.

4. Компенсація за тимчасове розміщення ВПО

Також урядом запроваджено гарантовану державну підтримку особам, які безкоштовно прихистили в себе ВПО. Розмір компенсації складає 14,77 грн на день за кожну особу та надається для компенсації витрат на комунальні послуги. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.2022 № 333, «Про затвердження Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану» отримати компенсацію можуть фізичні особи - громадяни України віком від 18 років, які є власниками житла або їх представниками, наймачами (орендарями) житла державної або комунальної власності, спадкоємцями, які прийняли спадщину та безоплатно прихистили у себе ВПО.

Виплата компенсації здійснюється незалежно від того отримують чи не отримують ВПО щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

На наш погляд, це дозволяє ВПО отримати прихисток безкоштовно та при цьому не відчувати провини за те, що вони доставляють зайвий клопіт власникам, не маючи можливості сплачувати за оренду житла та іноді навіть за їжу.

5. Компенсація роботодавцям витрат на зарплату ВПО

З метою забезпечення працевлаштування ВПО Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 331, «Про затвердження Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні» запроваджено програму компенсації роботодавцям витрат на зарплату працевлаштованих ВПО, зокрема тих працівників, які отримали статус внутрішньо переміщеної особи після працевлаштування. Компенсація надається роботодавцю у розмірі 6,5 тис грн за кожного такого працівника протягом двох місяців з дня працевлаштування. Для участі в програмі підприємству потрібно укласти трудовий контракт з громадянином, який є ВПО і зареєструвати дані про працевлаштовану особу через портал Дія або надати заяву до Державного центру зайнятості. Такий порядок діятиме під час воєнного стану та ще 30 календарних днів після його завершення.

Вважаємо, що перелічені заходи підтримки дозволять ВПО забезпечити себе житлом та роботою та допоможуть почувати себе більш впевнено в новому місці проживання. Також вважаємо, що це дозволить громадянам, які знаходяться в зоні бойових дій але не можуть прийняти рішення про евакуацію через побоювання залишитися без засобів існування, виїхати в більш безпечні області.


https://jurliga.ligazakon.net/news/211039_status-vnutrshno-peremshcheno-osobi-v-ukran

Кандидат юридичних наук, Марина Семенова
Науково-дослідний інститут правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України

Трудоустройство за границей станет бесплатным. Заробитчан защитят от мошенников. 10/05/2022

10/05/2022

Публікація: ubr.ua

Проєкт CALL-CENTER «БЛАГОДІЙНІСТЬ ЗАРАДИ МИРУ В УКРАЇНІ!»

В Раде готовятся к решающему голосованию за законопроект №2365, который защищает права украинцев при трудоустройстве за границу. Он два года пролежал "на полке.

Платить посредникам за трудоустройство за рубежом больше не придется, а число мошенничеств в отношении украинских заробитчан резко сократится. Такие изменения предлагает законопроект №2365, автором которого является восемь "слуг", среди которых глава комитета соцполитики Галина Третьякова.

Опрошенные UBR.ua юристы полагают, что в случае принятия документа количество вакансий уменьшится, однако улучшится их качество и актуальность.

Наконец подошел к стадии решающего голосования законопроект №2365 "О защите трудовых мигрантов и борьбе с мошенничеством в трудоустройстве за границу", зарегистрированный еще 31 октября 2019 года. Почти два года назад он прошел первое чтение и с тех пор лежал "на полке".

Законопроект предлагает следующие нововведения:

  1. Отменяет лицензирование посредничества в трудоустройстве за границей и заменяет его декларированием;
  2. Запрещает компаниям-посредникам, предоставляющим услуги по посредничеству в трудоустройстве за границей, получать от соискателя гонорары, комиссионные и другие вознаграждения;
  3. За такое взимание оплаты с граждан вводится административная ответственность;
  4. Вводится административная ответственность, если компания-посредник по трудоустройству за границей работает без предоставления декларации о начале деятельности и включения информации о ней в перечень субъектов хозяйствования, предоставляющих услуги по посредничеству в трудоустройстве за границей.

"У нас есть ряд проблем, связанных с трудовой миграцией, и первая из них, которую нужно решить, – трудоустройство украинцев за границей. Законопроект №2365 был рассмотрен (28 апреля 2022 – ред.) на комитете и рекомендован ко второму чтению в Верховной Раде. Сейчас, я очень надеюсь, он будет проголосован", – прокомментировал UBR.ua президент Всеукраинской ассоциации компаний по международному трудоустройству Василий Воскобойник, который входит в авторский коллектив экспертов, подготовивших этот документ.

Без предоплаты

По сути, после того как проект станет законом, он запретит компаниям-посредникам по трудоустройству взимать оплату с украинцев, желающих трудоустроиться. Фактически их побуждают брать оплату за услуги с заказчиков, которые ищут рабочих через посредников

"На мой взгляд, этот закон имеет один плюс. Это то, что оплата услуг по трудоустройству за границей будет осуществляться исключительно работодателем, которому предоставляются услуги", – считает адвокат Адвокатского Бюро "ЮФ "Семенова и партнеры" Марина Семенова.

Лицензия, которую раньше должны были получать посредники для легальной работы в Украине, отменяется, и на рынке будут работают только компании, внесенные в перечень субъектов хозяйствования, которые осуществляют деятельность по посредничеству в трудоустройстве за рубеж. Украинцы, желающие выехать за границу, могут проверить наличие в перечне компании-посредника, с которым ведут переговоры о будущей работе, что должно обеспечить ее надежность.

Чтобы компания-посредник попала в этот перечень, ее ответственные лица должны заполнить соответствующую декларацию, в которой необходимо указать информацию о государственной регистрации субъекта хозяйствования на территории Украины, местонахождение, адреса его фактической деятельности и руководителя предприятия. Это должно воспрепятствовать активности мошенников на этом рынке.

"Актуальность и необходимость данного законопроекта обоснована тем, что количество украинцев, желающих трудоустроиться за границей, стремительно растет, однако вместе с этим растет количество мошенников и обманутых ими людей, которые берут предоплату за услуги по посредничеству в трудоустройстве и затем просто исчезают", – считает партнер АО "Чудовский и партнеры" Игорь Чудовский.

Контекст войны

Правда, в условиях хаоса и широкомасштабной войны, акцентируют юристы, непонятно, насколько эффективным на деле будет контроль за деятельностью таких посреднических компаний. Так, лицензирование предусматривает жесткий контроль в режиме онлайн, а механизм декларирования не предусматривает госконтроля после начала ведения компанией соответствующей деятельности и запрета на занятие ею в случае нарушения.

"Для того, чтобы предотвратить мошенничество в сфере деятельности по посредничеству в трудоустройстве за рубежом, необходимо не отменять лицензирование, а обеспечить надлежащий контроль со стороны соответствующих государственных органов при такой деятельности", – указывает Марина Семенова.

По мнению Игоря Чудовского, законопроект может реально уменьшить количество случаев мошенничества в данной сфере, только если будет действенный механизм контроля со стороны государства, а также осведомленность населения о необходимости пользования услугами только официальных компаний, имеющих право на осуществление соответствующей деятельности на территории Украины. Но в условиях хаоса войны это весьма проблематично.

"Считаю, что в условиях действия режима правового положения, ведения активных боевых действий, массовой миграции и нестабильной работы органов государственной власти и местного самоуправления принятие этого закона, во-первых, неактуально и нецелесообразно, во-вторых, невозможно обеспечить практическую реализацию его положений", – полагает адвокат Адвокатского бюро "ЮФ "Семенова и партнеры" Владимир Фогель.

Эксперты согласны, что принятие законопроекта может привести к уменьшению количества посредников на украинском рынке, что повлияет на стоимость оставшихся услуг компаний. А это в свою очередь отразится на интенсивности и объемах сотрудничества компаний-работодателей с компаниями-посредниками.

"На гражданина Украины, который ищет работу за границей, это повлияет таким образом, что ему не придется платить за свое трудоустройство, а количество предложенных вакансий уменьшится, однако их качество и актуальность – увеличится", – резюмирует Игорь Чудовский.

https://ubr.ua/labor-market/ukrainian-labor-market/trudoustrojstvo-za-granitsej-stanet-besplatnym-zarobitchan-zashhityat-ot-moshennikov

Кандидат юридичних наук, Марина Семенова
Науково-дослідний інститут правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України

Питання щодо вступу до ЗВО. 24/06/2022

24/06/2022

Проєкт CALL-CENTER «БЛАГОДІЙНІСТЬ ЗАРАДИ МИРУ В УКРАЇНІ!»

Питання:

Допоможіть розібратися, будь ласка, з наданням необхідної документації для вступу до ЗВО.

Мене цікавить таке: наразі син (2005 рік народження) перебуває за кордоном у Німеччині. Планує вступати до вишу у Харкові, але не встиг зробити військово-обліковий  документ у військкоматі. Задля дистанційного вступу необхідно надати низку документів, зокрема й приписне. Поки що все через електронні кабінети, однак потім необхідно надати оригінали документів (і посвідчення про приписку до призовних дільниць) до 2 вересня. Кажуть, що без цього документа вступ неможливий.

Питання: якщо немає можливості повернутися до Харкова наразі та зробити приписне, чи є можливість вступати без цього документа, можливо, з'явилися якісь нові закони, поправки у зв'язку з непоодинокими випадками відсутності приписних у вступників.

Відповідь:

У відповідь на поставлене питання можемо пояснити таке:

Згідно зі ст. 14 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» приписка громадян України чоловічої статі до призовних дільниць проводиться з метою взяття їх на військовий облік, визначення наявних призовних ресурсів, ступеня придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей.

До призовних дільниць щороку протягом січня - березня приписуються допризовники, яким у рік приписки виповнюється 17 років. Приписка проводиться відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.

Для приписки до призовної дільниці громадяни України зобов'язані особисто прибути до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки в строк, зазначений у повістці, та подати необхідні документи, перелік яких установлюється Міністерством оборони України.

Наказом Міністерства освіти і науки України 27.04.2022 № 392 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 02.05.2022 № 400) було затверджено Порядок прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році.

Відповідно до п. 1 Розділу V «Строки прийому заяв та документів, конкурсного відбору та зарахування на навчання» цього Порядку вступники, які отримали рекомендації, мають виконати вимоги до зарахування на місця державного або регіонального замовлення до 18:00 02 вересня.

Пунктом 1 Розділу X «Реалізація права вступників на обрання місця навчання» зазначеного вище Порядку передбачено, що особи, які подали заяви в паперовій або в електронній формі та беруть участь у конкурсному відборі на місця державного та регіонального замовлення, після прийняття приймальною комісією рішення про рекомендування до зарахування відповідно до строку, визначеного в розділі V цього Порядку або відповідно до нього, зобов'язані виконати вимоги для зарахування на місця державного та регіонального замовлення: подати особисто документи, передбачені розділом VI цього Порядку, та Правилами прийому, до приймальної комісії закладу вищої освіти, а також укласти договір про навчання між закладом вищої освіти та вступником (за участі батьків або законних представників – для неповнолітніх вступників).

Подання оригіналів необхідних документів для зарахування може здійснюватися крім особистого подання шляхом:

надсилання їх сканованих копій, з накладанням на відповідні файли кваліфікованого електронного підпису вступника, на електронну адресу Приймальної комісії закладу, зазначену в Реєстрі суб'єктів освітньої діяльності ЄДЕБО в терміни, визначені в розділі V цього Порядку або відповідно до нього.

Якщо впродовж двадцяти календарних днів після початку навчання від вступника не будуть отримані оригінали документів (особисто або поштовим відправленням), то наказ про зарахування скасовується в частині зарахування такої особи.

Договір про навчання (незалежно від джерел фінансування) між закладом вищої освіти та вступником (за участі батьків або законних представників – для неповнолітніх вступників) є підставою для видання наказу про зарахування. Якщо вступник здійснив виконання вимог до зарахування без особистого подання документів, то наказ про зарахування може бути виданий без укладання договору. Якщо договір про навчання не буде укладено впродовж двадцяти календарних днів після початку навчання (підписаний особисто або кваліфікованим електронним підписом), то цей наказ скасовується в частині зарахування такої особи.

У разі зарахування на навчання за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб додатково укладається договір між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов'язання щодо її оплати.

Таким чином, станом на 26 червня 2022 року у законодавстві не міститься винятків щодо продовження встановлених строків подання оригіналів документів (зокрема, й військово-облікового документа) при зарахуванні вступників до закладу вищої освіти.

Однак Ваш випадок не є поодиноким. Заклади вищої освіти та Міністерство освіти і науки України обізнані з існуванням цієї проблеми в абітурієнтів, які знаходяться на окупованих територіях або вимушені були виїхати з місцевостей, де ведуться активні воєнні дії. Сподіваємось, оптимальне рішення буде знайдено.

Рекомендуємо Вам звернутися з відповідним проханням (заявою) до Міністерства освіти і науки України.

Кандидат юридичних наук, доцент,
Юшко Алла Миронівна, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Щодо правил та обсягу вивезення іноземної валюти громадянами України закордон. 24/06/2022

24/06/2022

Проєкт CALL-CENTER «БЛАГОДІЙНІСТЬ ЗАРАДИ МИРУ В УКРАЇНІ!»

Національний банк 4 березня 2022 року вніс зміни до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 “Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану”, які давали змогу  фізичним особам не  надавати підтвердні документи під час перевезення валютних цінностей за кордон. На сьогодні з метою запобігання виведення капіталу за кордон, а також із урахуванням комунікації з відповідними органами державної влади Національний банк ухвалив рішення повернути вимогу щодо надання підтверджуючих документів під час переміщення валютних цінностей за кордон .

Згідно з частиною 3 статті 197 Митного кодексу України переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів через митний кордон України здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII.

Частинами 1 та 1 статті 8 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII визначено: 

транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам.

Таке декларування відбувається у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 

Відповідно до  п. 5 та 6 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженого постановою правління Національного банку України від 02.01.2019 № 3,  фізична особа вивозить за межі України:

готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10 тисяч євро, без письмового декларування митному органу,

готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10 тисяч євро, тільки за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Таким чином, будь-яка особа, яка перетинає митний кордон України, може без жодних пояснень та документів переміщувати наявну в неї готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, меншою за 10 тисяч євро за офіційним курсом валют НБУ на день переміщення через митний кордон.

У разі переміщення 10 тисяч євро і більше  , відбувається декларування . Форма такої декларації затверджена постановою Кабінету міністрів України «Деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей» від 27.02.2019 № 203.

Доктор юридичних наук, професор, Дмитрик Ольга Олександрівна,
Завідувач відділу, Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України