25/01/2022

Публікація: Дивись.info 

З 1 січня нинішнього року більшість платників єдиного податку другої-четвертої груп зобов’язані використовувати касові апарати.

Згідно із останніми даними, ФОПи зареєстрували понад 250 тисяч реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО.

Водночас у Києві продовжуються акції руху «SaveФОП», які розпочалися торік. Учасники протестів виступають проти загальної фіскалізації і вимагають ухвалення законопроєктів 5866, 5866-1 (проєкти закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо створення умов для розвитку фізичних осіб-підприємців та підвищення прозорості їх діяльності»).

Що таке РРО і кому він потрібен

Реєстратор розрахункових операцій (РРО) – пристрій, який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товару чи наданні послуг, операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів чи наданих послуг, операцій з приймання готівки для подальшого переказу.

З ФОПів ІІ-ІV груп, що сплачують єдиний податок, зобов’язані використовувати касові апарати ведення обліку товарних запасів лише ті, хто зареєстровані платниками ПДВ або реалізують:

• технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту;
• лікарські засоби, вироби медичного призначення;
• ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Усі інші ФОПи ІІ-ІV груп зобов’язані застосовувати РРО/пРРО, але не мають вести облік товарних запасів.

Не зобов’язані застосовувати РРО/пРРО та вести облік товарних запасів підприємці-єдинники І групи. Кабмін дозволив не використовувати касові апарати продавцям у сільській місцевості.

За недотримання законодавства передбачені штрафи:

• 100% від суми чека – при першому порушенні;
• 150% від суми чека – при другому й наступних правопорушеннях.

Підприємців сама перспективи запровадження обов’язкових РРО втішила мало. У столиці відбулися протести з вимогою відтермінувати вступ у дію законопроєкту.

«Зазвичай, ФОП обґрунтовують негативні наслідки введення РРО тим, що встановлення касового апарату є дуже обтяжливим фінансово та технічно. Але наразі є можливість вибору встановити касовий апарат або програмний РРО на зручному обладнанні. Програмний РРО – це додаток для смартфона, планшета, комп’ютера, який дозволяє сформувати чек – розрахунковий документ. Такі РРО можуть бути платними, але є безкоштовні програмні РРО, які надаються податковою. Платники податків мають право використовувати будь-які програмні РРО на власний розсуд», – каже ІА Дивись.info адвокатка, кандидатка юридичних наук, наукова співробітниця НДІ правового забезпечення інноваційного розвитку Національної академії правових наук України Марина Семенова.

Платники податків мають право використовувати будь-які програмні РРО на власний розсуд

Крім програмного РРО, є стаціонарний. Якщо надати перевагу першому, то всі документи та звітність зберігатимуться у кабінеті програми. Для програмного РРО слід персоналізувати касира і завантажити його ключ цифрового підпису. Для стаціонарного РРО це непотрібно, однак він дорожчий.

«На мій погляд, більшість ФОП не бажають використовувати РРО у зв’язку з тим, що відповідно до п. 2 розділу ІІ Положення «Про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ /електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), повинен містити обов’язкові реквізиті, зокрема підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи). Таким чином ФОП зобов’язаний офіційно працевлаштувати такого співробітника, нараховувати офіційну заробітну плату та, відповідно, сплачувати податки. Однак, відверто кажучи, не всі бажають це робити», – додала Марина Семенова.

До чого тут місце і час

Сумніваються у вирішенні проблеми через тотальну фіксалізацію й експерти. Економіст та фінансовий аналітик Олексій Кущ вважає, що запровадження для ФОПів обов’язкового використання касових апаратів – це намагання вирішити проблему не з того кінця.

«Йдеться не стільки про боротьбу з тіньовими доходами підприємців, адже полювати за ними – все одно, що стригти свиню, тобто буде багато вереску, але мало шерсті. Справжня причина цих новацій – боротьба з контрабандою. Тому що через спеціальні штрих-коди на товарах можна буде прослідкувати, звідки вони з’явився і, відповідно, це обмежить торгівлю таким товаром через торгівельні точки. За задумом авторів цієї ідеї, це знищить контрабанду», – каже Олексій Кущ.

На думку фінансового аналітика, ініціатива абсолютно недоречна.

«Це як боротися з сексуальними маніяками, забороняючи жінкам ходити вулицями. З контрабандою треба боротися там, де вона з’являється – на митниці. Усі намагання побороти з іншого кінця контрабанду приречені на невдачу. Тому що контрабанда завжди знайде механізми для реалізації. Будуть, приміром, продавати контрабандний товар через сайти, соцмережі чи знайдуть ще якісь сурогатні методи», – пояснює економіст.

З контрабандою треба боротися там, де вона з’являється – на митниці. Усі намагання побороти з іншого кінця контрабанду приречені на невдачу.

Водночас Олексій Кущ запевняє, що така фіскалізація таки має певне підгрунтя.

«Часто приводжу приклад, що на Заході за чашку каву обов’язково видадуть чек. Але тут є питання часу і місця. Щодо часу, то такі реформи не можна проводити під час кризи. У нас зараз пандемічна криза, яка найбільше вдарила по сегменту малого і середнього бізнесу. В світі все навпаки – під час цієї кризи проводять дерегуляцію – зменшення адміністративних та регулятивних вимог, зниження податків. На паузу ставлять різні жорсткі вимоги держави до бізнесу, тому що йдеться про виживання. Отже, обрано зовсім недоречний час.

А що стосується місця, то вибір теж недоречний. Починати треба було з фінансово-промислових груп. Тобто з тих, хто, умовно кажучи, продають залізну руду за однією ціною на свої офшорні прокладки, а вже з цих прокладок залізну руду реалізують удвічі дорожче і залишають частину виручки на цих торгівельних офшорних майданчиках, зареєстрованих на віденських чи амстердамських бомжів. Треба було починати з великого бізнесу, а вже потім переходити до малого», – резюмував фінансовий аналітик.

Офіційно

Тим часом голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев каже, що не варто очікувати звільнення ФОПів від застосування РРО.

«На форумі бухгалтерів експерти радять відключити POS-термінал та працювати готівкою до 25 січня, оскільки потім все скасують.

Рекомендувати відключити термінал може або клінічний ідіот або ваш ворог. Штраф за відсутність POS-терміналу набагато більший, ніж за відсутність РРО. А якщо він до того ж каже, що 25 січня РРО скасують, він двічі ідіот, який до того ж не читає регламенту ВР. Це, в принципі, неможливо. Такі рішення приймалися лише кілька разів у цьому скликанні за повної та беззастережної підтримки всіх фракцій. Одного депутата достатньо, щоб заблокувати це рішення.

Рекомендувати відключити термінал може або клінічний ідіот або ваш ворог. Штраф за відсутність POS-терміналу набагато більший, ніж за відсутність РРО.

А як ви пам'ятаєте, з кінця минулого року, навіть за просте перенесення введення РРО проголосували лише 90 депутатів. До того ж, усі фракції у меншості. Більше того, абсолютна більшість ФОП-торговців на єдиному податку вже встановили РРО. Таким чином, у суспільстві та парламенті є абсолютно консолідована позиція щодо запровадження РРО. Ідіотську дискусію підтримують лише аферисти, які заробляють гроші на протестах та традиційні українські політики. Не ведіться, живіть своїм розумом, встановлюйте РРО, виконуйте закон, працюйте чесно перед собою та державою. Це запорука благополуччя наших дітей!» – написав Гетьманцев на своїй сторінці у Fb.

https://dyvys.info/2022/01/25/rro-dlya-fopiv-vbyvstvo-malogo-biznesu-chy-borotba-z-kontrabandoyu/

Кандидат юридичних наук, Марина Семенова,
Науково-дослідний інститут правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України

20/06/2022

Проєкт CALL-CENTER «БЛАГОДІЙНІСТЬ ЗАРАДИ МИРУ В УКРАЇНІ!»

Зобов’язання перед податковими органами у суб’єктів-користувачів соціальних мереж, які надають рекламні послуги, будуть різнитися залежно від того, на якій системі оподаткування такі платники податків перебувають. Крім того, маємо врахувати ще один аспект – це фізична чи юридична особа.

Якщо платник податків на загальній системі оподаткування, то відповідно до чинного податкового законодавства України:

(1)       фізична особа сплачуватиме:
податок на доходи фізичних осіб за базовою ставкою – 18 відсотків;
військовий збір – 1,5 відсотки;
податок на додану вартість – 20 відсотків

(2)       юридична особа матиме такі податкові зобов’язання, як-то, сплата:
податок на прибуток за ставкою 18 відсотків,
податок на додану вартість 20 відсотків.

У разі, якщо платник податку перебуває на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок), то його податкові зобов’язання будуть такими:

сплата єдиного податку за ставкою, залежно від того, до якої групи відноситься такий суб’єкт. Це ж саме стосується й сплати податку на додану вартість.

Кандидат юридичних наук, Токарєва Катерина Олегівна,
Науково-дослідний інститут правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України

06/01/2022

Публікація: ФОКУС.

Фермерів обкладуть даниною, податок під час продажу нерухомості може досягти 18%, директори компаній-боржників стануть невиїзними, а покупці заплатять за зростання акцизу на алкоголь та нову формулу податку на тютюн. Фокус розбирався, як і на що вплине закон №5600.

У 2021 році Верховна Рада активно розглядала й ухвалювала різні законопроєкти, але лише 30 листопада було ухвалено ключовий податковий документ року — законопроєкт №5600 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень". Цей документ був підготовлений у межах роботи над законом про деолігархізацію, і з ним депутати чимало поморочилися, вносячи нескінченні зміни.

"Закон №5600, мабуть, найбільш обговорюваний цьогоріч. До першого читання законопроєкту було подано 11,5 тис. пропозицій і поправок. Це найбільша кількість за всю історію законотворчості. І це ще без урахування кількості звернень із закликами не ухвалювати законопроєкт узагалі", — зазначає Ніна Бец, юристка, керівниця практики податкового права ЮФ "Ілляшев і Партнери".

Фокус вивчив документ і виділив кілька найважливіших його частин.

Фермерам — мінімальне податкове зобов'язання

Бюджетні надходження у 2022 році зростуть завдяки дрібним фермерським господарствам. Адже їхній закон №5600 зобов'язав сплачувати податок на прибуток, якщо дохід отримано з урожаю на ділянці до 2 га. При цьому якщо розмір доходу від продукції із земельної ділянки перевищує 12 мінімальних зарплат (78 тис. грн у 2022 році), то необхідно сплачувати податок на доходи фізичних осіб — 18% плюс військовий збір 1,5%. Щоправда, тваринництва це не торкнулося.

Але це ще не всі новини для невеликих фермерських господарств. Закон ввів у дію формулу, згідно з якою у фермерів з'явиться мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ), яке не може бути меншим ніж 4% нормативно-грошової оцінки відповідної земельної ділянки. Якщо сума податкових зобов'язань у фермера менша, ніж 4% від НГО земельної ділянки, то йому доведеться сплатити різницю між такими сумами.

"Унаслідок, здебільшого, податкове навантаження зросте приблизно з 300 гривень до 1 500 гривень за гектар. Окремі посилення податкових правил також торкнуться і сільгоспвиробників, які працюють на спрощеній системі оподаткування (4-та група). Закон №5600 звужує для певних категорій сільгоспвиробників можливість користуватися спрощеною системою оподаткування", — каже адвокат, партнер АО "Асирія" Дмитро Куцевол. За його словами, закон №5600 значно посилює фіскальний тиск на мікросільгоспвиробників, унаслідок чого останні будуть змушені піти у тінь.

За словами старшого юриста ЮФ "Антика" Олександра Третьякова, ухвалений закон породжує також чимало питань, на які поки що немає відповіді.

"Мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ) для сільгоспвиробників — це одне з основних нововведень закону №5600. І його запровадження серйозно позначиться на агробізнесі. Безумовно, за кадром залишається питання, а що робити виробнику, якщо його діяльність з тієї чи іншої причини в цьому періоді була збитковою? Або як йому бути в тому випадку, якщо доходи повністю використовуються на покриття та обслуговування взятих кредитів?" Як МПЗ поєднується з положенням Податкового кодексу, коли особа отримала пільги або має інші підстави для зменшення свого податкового зобов'язання, теж залишається без відповіді", — зазначає Третьяков. І додає: фактично, новий податок для фермерів перетворюється з податкового зобов'язання на "данину" — "не важливо, що в тебе трапилося, заплатити державі мінімальну таксу ти зобов'язаний".

Продаж нерухомості: хто та скільки податків заплатить

Закон №5600 вносить зміни щодо оподаткування операцій з продажу нерухомості. Тепер податком на доходи в розмірі 5% або 18% від різниці між ціною продажу та ціною купівлі об'єкта нерухомості будуть оподатковуватись продажі третього й усіх наступних об'єктів нерухомості протягом звітного року.

"Законодавці збільшили податок для фізичних осіб у разі продажу третього та наступного протягом року об'єкту нерухомості. Також під податок потрапляють перші та подальші продажі нерухомості, якою володіли менше 3 років. Тобто, якщо це ваш перший продаж житла, яким ви володіли менше 3-х років, то вам нарахують податок за 5%-ю ставкою. За другий продаж житла за рік (навіть якщо ви володіли ним понад 3 роки) вам також доведеться заплатити 5%. Якщо ви володіли нерухомістю менше 3 років і це ваш третій (і наступні) продаж, платитимете податок за ставкою 18%. Вона застосовується до суми, яка розраховується як "доходи від продажу мінус витрати на придбання", — пояснює Ніна Бец.

Парламент встиг наприкінці 2021 року підготуватися до наповнення держбюджету у 2022-му — ухвалено ресурсний проєкт №5600, у якому — нові податки та нові правила як для бізнесу, так і для громадян.

Не уникнути оподаткування та операцій з продажу успадкованого житла. У цьому випадку перший за звітний рік продаж не оподатковується, а до наступних протягом року застосовується ставка 5%.

"Такі зміни (оподаткування під час продажу нерухомості, — ред.) — це спроба перекрити схеми, які працюють на ринку житла, що будується. Проте сама законодавча конструкція якраз дозволяє здійснювати такі угоди, і глобального впливу цей фактор на ринок нерухомості не здійснить", — впевнений Дмитро Куцевол.

Акцизам — зростання: як впливає закон №5600 на акцизний податок

Новий закон №5600 збільшив акцизний податок на алкоголь на 5%. Ставка визначається у гривнях, а не у відсотках від вартості продукції.

"Що це означає для кінцевого споживача? Коли ціни на алкоголь зростатимуть, частка акцизного податку щодо ціни знижується. Якщо поміркувати, це означає, що покупці заплатять за таке підвищення, хоча вже лунають заяви від виробників — ціна не зміниться", — каже Ніна Бец.

З іншого боку, для роздрібних магазинів, особливо невеликих, закон №5600 вносить досить позитивні зміни щодо акцизів.

"Сплата акцизного податку виробником, а не продавцем значно спростить адміністрування податків і спростить життя невеликим підприємствам, які торгують акцизними товарами (алкоголем і цигарками)", — зазначає Олександр Третьяков. По суті, йдеться про спрощення податкового обліку, оскільки акцизи більше не турбота продавця, а турбота виробника чи імпортера.

ПДВ по-новому: що змінюється у питаннях сплати ПДВ з 2022 року

"У разі ПДВ основна зміна стосується того, що термін реєстрації розрахунку коригування у податкову накладну скорочено з 1 095 календарних днів до 365. Право на внесення до податкового кредиту суми ПДВ на підставі зареєстрованих податкових накладних / розрахунків зберігатиметься не 1 095, а протягом 365 днів", — розповідає адвокатка АБ "ЮФ "Семенова та Партнери" Марина Семенова.

За словами Третьякова, поки що складно судити, наскільки сильно ця зміна може позначитися на практиці, проте позитивною її назвати не можна.

"Найцікавішим тут є те, що не зовсім зрозуміла логіка та причина цієї зміни — адже встановлені раніше 1 095 днів корелювали з таким самим терміном давності для податкових претензій", — зазначає Олександр Третьяков.

Ще одна зміна пов'язана з розрахунком ПДВ для тютюнових виробів, на які встановлюється максимальна роздрібна ціна (МРЦ). Тепер ПДВ у будь-якому разі нараховуватиметься на підставі МРЦ, а не на базі фактичної ціни продажу. На думку Олександра Третьякова, це збільшить податкове навантаження для виробників та оптових торговців, що знову призведе до збільшення вартості тютюнових виробів — адже ці витрати будуть традиційно переведені на кінцевих споживачів.

Перевірки та контроль: як посилюється адміністрування податків у 2022 році

Опитані Фокусом експерти впевнені: закон №5600 суттєво розширює повноваження податкових органів. Один із прикладів — закон наділяє податкову правом звернення до суду для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду, зокрема обмеження у праві виїзду за кордон, керівників підприємств, які мають податкову заборгованість понад 1 млн грн, не сплачену протягом 240 днів.

"Директор компанії буде невиїзним до погашення боргу. Щоб суд визнав борг компанії, судді достатньо рішення керівника керівного органу, тобто податкової служби. На підставі рішення суду керівник-боржник потрапить до Реєстру керівників юридичних осіб, які мають податкову заборгованість понад 1 млн грн", — коментує адвокатка Марина Семенова.

На думку Семенової, це позитивна зміна, оскільки поширена практика, коли юрособа, яка має велику податкову заборгованість, навіть встановлену судом, поступається корпоративними правами третій особі та / або змінює директора на особу, зареєстровану на тимчасово окупованій території або яка є іноземцем, і так учасники й органи управління звільняються від відповідальності за податковий борг.

А ось юрист Олександр Третьяков бачить у таких змінах далеко не позитивні наслідки.

"Тепер є цілком обґрунтовані побоювання, що податкові органи використовуватимуть цей механізм як ще один спосіб шантажу компаній, які не згодні з результатами перевірки та заперечують її результати в суді", — зазначає експерт.

Ще однією, на думку експертів, найменш невинною, зміною за фактом ухвалення закону №5600 стала можливість знімати податкові перевірки на відео, причому це можуть робити і самі податківці, і представники тих компаній, куди нагрянула перевірка.

Є й інші, найнебезпечніші нововведення, що стосуються повноважень податківців.

"Змінилася редакція норми, яка давала податковим органам повноваження надсилати запити на отримання інформації. У новій редакції податкова може надіслати запит у разі, якщо було встановлено факти, котрі можуть свідчити про порушення податкового законодавства. Раніше ця підстава вимагала наявності фактів, що свідчать про порушення", — розповідає Олександр Третьяков. На його думку, така зміна фактично розв'язує податківцям руки для надсилання запитів із приводом і без.

Закон №5600 має яскраво виражений фіскальний характер і збільшує можливості податкового органу щодо тиску на бізнес.

"Це пов'язано з малопомітною нормою щодо розширення права надсилати платнику податків запити, однак тягне за собою значні негативні наслідки у вигляді можливості організувати такому платнику перевірку за першим бажанням податкової", — упевнений адвокат Дмитро Куцевол.

https://focus.ua/uk/economics/502426-chto-menyaet-zakon-5600-dlya-grazhdan-i-biznesa

Кандидат юридичних наук, Марина Семенова,
Науково-дослідний інститут правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України

23/05/2022

Проєкт CALL-CENTER «БЛАГОДІЙНІСТЬ ЗАРАДИ МИРУ В УКРАЇНІ!»

Відповідно до Вашого запиту:

Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. (ч. 1 ст. 104 ЦК України). Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 5 ст. 104 ЦК України).

Якщо Наказом органу розпорядження майном було прийняте рішення про реорганізацію державного підприємства шляхом припинення (1) та приєднання (2) до іншого державного підприємства, то мають бути винені такі дії:

1) орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію;

2) орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до ЦК України призначає комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлює порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

У випадку якщо відповідні дії не були вчинені (1 та 2), то й процедура реорганізації державного підприємства шляхом припинення та приєднання до іншого державного підприємства не була розпочата (не були вчинені дії щодо припинення). Тобто, за таких обставин державне підприємство має статус, який воно мало до прийняття розпорядчим органом першого наказу.

У випадку, якщо було знову подовжено термін вчинення дій з реорганізації державного підприємства шляхом припинення та приєднання до іншого державного підприємства (про що із запиту невідомо), то особою, яка прийняла рішення про припинення державного підприємства мають бути вчинені дії передбачені ст. 105 ЦК України (орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію). Лише у цьому випадку можна вести мову про перебування у стадії припинення державного підприємства.

Д.ю.н., проф., п.н.с. Жорнокуй Ю.М.,
Науково-дослідний інститут правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України