21/06/2022

Проєкт CALL-CENTER «БЛАГОДІЙНІСТЬ ЗАРАДИ МИРУ В УКРАЇНІ!»

Відповідно до статті 23 Закону України від 21.10.1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти. Але це не означає, що Вам не може бути вручена повістка, порядок вручення яких встановлює Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 352 від 21 березня 2002 року. Повістка під час загальної мобілізації може вручатися не лише за місцем проживання, навчання або роботи, але й на вулицях.
Такий формат не суперечить закону, але вручення повістки не означає мобілізацію, це може бути виклик для перевірки даних громадянина і визначення його придатності до служби. Якщо Ви отримали повістку, то у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Вам необхідно надати документи, які підтверджують, що Ви не підлягаєте мобілізації.

У Вашому випадку, це може бути довідка з навчального закладу та студентський квиток, в якому зазначена форма навчання.

Кандидат юридичних наук, Огієнко Інна Віталіївна,
Науково-дослідний інститут правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України

30/05/2022

Проєкт CALL-CENTER «БЛАГОДІЙНІСТЬ ЗАРАДИ МИРУ В УКРАЇНІ!»

Щодо Вашого першого питання, то відповідно до статті 9 Закону України від 16.07.2021 року «Про основи національного спротиву» комплектування органів військового управління, військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України здійснюється в особливий період військовослужбовцями за контрактом, за призовом особами офіцерського складу та територіальним резервом.

До складу добровольчих формувань територіальних громад зараховуються громадяни України, які відповідають певним вимогам, які встановлені Положенням про добровольчі формування територіальних громад і пройшли медичний, професійний та психологічний відбір та підписали контракт добровольця територіальної оборони.

На громадян України, зарахованих до складу добровольчих формувань територіальних громад, під час участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони поширюється дія статутів Збройних Сил України.

Стаття 119 Кодексу законів про працю України визначає, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності чи у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Тобто за працівниками, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, зберігається місце роботи, посада і середній заробіток.

Щодо Вашого другого питання, то відповідно до статті 20 Закону України від 16.07.2021 року «Про основи національного спротиву» виконання завдань територіальної оборони здійснюється поза районами ведення воєнних (бойових) дій. А з метою нарощування сил і засобів для стабілізації обстановки, а також у випадку визначення відповідної зони територіальної оборони районом ведення воєнних (бойових) дій, військові частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України можуть залучатися до виконання завдань територіальної оборони поза межами своєї зони територіальної оборони.

Також звертаю Вашу увагу, що 03.05.2022 року був прийнятий Закон України щодо надання можливості територіальній обороні виконувати завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій і внесення змін до Закону України «Про основи національного спротиву». Ним, зокрема, передбачено внесення змін до частини першої статті 20, відповідно до яких виконання завдань територіальної оборони здійснюється на всій території України включно з районами ведення воєнних (бойових) дій.

Рішення про виконання завдань територіальної оборони в районах ведення воєнних (бойових) дій буде прийматися Головнокомандувачем Збройних Сил України. Цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Станом на 30.05.2022 року Закон передано на підпис Президенту України.

Кандидат юридичних наук, Огієнко Інна Віталіївна
Науково-дослідний інститут правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України

27/07/2022

Проєкт CALL-CENTER «БЛАГОДІЙНІСТЬ ЗАРАДИ МИРУ В УКРАЇНІ!»

Питання: "С вторжением России в Украину 24 февраля тысячи добровольцев пошли, по зову сердца, в территориальную оборону. В Харькове в тероборону 25-26 февраля пришли  добровольно жители Харькова: ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА3, ОСОБА4, ОСОБА5. Они были организованы в отряд теробороны г. Харькова и несли охрану здания штаба теробороны в г. Харьков. В начале марта здание, где несли службу названые бойцы, было обстреляно ракетами российской армией, и под завалами здания они погибли. На момент гибели они не были надлежащим образом оформлены как военнослужащие ВСУ. Только во второй половине марта большинство из них извлекли из под завалов. Похороны их производили родные. С учетом изложенного прошу разъяснить порядок их легализации как участников боевых действий (УБД), возможности получения их семей льгот и компенсаций, предусмотренных действующим законодательством Украины, с перечнем необходимых для этого документов. Будем признательны за юридическое сопровождение возможных процессуальных действий".

Відповідь: У відповідь на поставлене питання можемо пояснити таке:

Правовий статус членів добровольчих формувань територіальної громади визначено низкою нормативно-правових актів, а саме:

• Законом України від 16.07.2021 № 1702-IX  «Про основи національного спротиву»;
• постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1449 «Про затвердження Положення про добровольчі формування територіальних громад»;
• Наказом Міністерства оборони України від 07.03.2022 № 84 «Про затвердження форми контракту добровольця територіальної оборони та посвідчення добровольця територіальної оборони»,

а в питаннях надання гарантій соціального і правового захисту:

• Законом України від 20.12.1991 № 2011-XI «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
• ст. 119 Кодексу законів про працю України;
• Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до п. 5 част. 1 ст. 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у ред. станом на 21.04.2022) до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать:

5) сім'ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Порядок надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначається Кабінетом Міністрів України.

Підставою для надання особам, зазначеним в абзаці п'ятому цієї статті, статусу сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України є (але не виключно):

а) клопотання про надання статусу сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України керівника добровольчого формування, до складу якого входила особа, яка загинула (пропала безвісти) чи померла. До клопотання додаються документи або письмові свідчення не менш як двох свідків з числа осіб, які спільно з такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій, або особи з інвалідністю внаслідок війни, або учасника війни відповідно до цього Закону, що підтверджують участь загиблої (пропалої безвісти), померлої особи в антитерористичній операції;

б) витяг з наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, Генерального штабу Збройних Сил України про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

в) висновок судово-медичної експертизи.

До членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать:

- батьки;
- один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;
- діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;
- діти, які мають свої сім'ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;
- діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти;
- утриманці загиблого (померлого), яким у зв'язку з цим виплачується пенсія.

Згідно з пп. 4) пункту 4 Порядку надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 23.09.2015 № 740 (у ред. станом на 01.07.2022) підставами для надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України для членів сімей осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, є:

- свідоцтво про смерть (копія);

- контракт добровольця територіальної оборони (копія);

- документи про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

- висновок судово-медичної експертизи.

Відповідно до пунктів 5, 6 зазначеного вище Порядку для встановлення статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України членам сімей загиблих осіб необхідно подати передбачені документи органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання, який повинен прийняти рішення у місячний строк з дати подання документів.

Також варто наголосити, що згідно з підпунктом 3 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.03.2022 № 2121-IX  «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення норм, що регулюють питання визначення категорій осіб, які визнаються ветеранами війни та членами сімей загиблих Захисників і Захисниць України, та надання їм соціальних гарантій» право на отримання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України мають члени сімей осіб, зазначених в абзаці шостому частини першої статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», загиблих (пропалих безвісти), померлих до набрання чинності цим Законом внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Кандидат юридичних наук, доцент, Юшко Алла Миронівна,
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого