29/04/2022

Публікація: parlament.ua

Проєкт CALL-CENTER «БЛАГОДІЙНІСТЬ ЗАРАДИ МИРУ В УКРАЇНІ!»

Повномасштабне вторгнення росії в Україну триває вже майже два місяці. За цей час сильно підкосило як українську, так і російську економіку. Для підтримки бізнесу Кабмін запровадив низку програм. Серед них – пільгове кредитування, зниження податків, фінансові виплати. "Парламент.UA" проаналізував, яким нині є стан економіки, як саме її рятує влада та чи вдало це робить.

Нинішній стан економіки України

Підсумки майже двох місяців війни вкрай невтішні. Згідно з результатами опитування соціологічної групи "Рейтинг", проведеного 19 березня, більш як половина (53%) українців втратили роботу під час повномасштабної війни.

Уряд оцінює, що втрати внаслідок російського вторгнення можуть перевищити трильйон доларів. При цьому, йдеться лише про матеріальну шкоду – руйнування економіки та інфраструктури.

Кожного дня гинуть люди – це активні члени суспільства, підприємці та платники податків. Ми не знаємо, скільки додатково це потягне збитків і розривів звичних логістичних ланцюжків, – сказав у коментарі "Парламент.UA" депутат Київської міської ради, голова фракції "Голос" Григорій Маленко.

Він наголошує, що до перемоги України ще дуже далеко, тому говорити, що і як зміниться, рано. Але однозначно каже, що вже не буде індустріального Донбасу у звичному його вигляді. Маріуполь як великий промисловий центр також буде втрачено, відповідно, й експортна металургія буде на нулі.

Через окупацію південного регіону складно сказати, що буде з валютним виторгом від аграрного експорту. Також є великі проблеми з Харківщиною – там друге за економічним потенціалом місто страждає від постійного терору й обстрілів з боку рф, – додав депутат.

Нині багато працівників підприємств та фізичних осіб – підприємців, що опинилися в зоні бойових дій, припинили свою роботу або були вимушені евакуюватися в інші більш безпечні області України чи за кордон. Представники бізнесу, які залишилися працювати, також зіштовхуються з труднощами.

Найбільш постраждалими від війни в України сферами бізнесу є в першу чергу ті, в яких неможливо організувати дистанційну роботу, сказала нам адвокатка Адвокатського Бюро "ЮФ "Семенова і Партнери", кандидатка юридичних наук Марина Семенова. Це, зокрема, туристична, аграрна сфери, морські перевезення, сфера послуг. Найменш постраждалою виявилась IT-галузь, бо більшості фахівців цієї сфери для ефективної праці неважливе місце їхнього розташування.

"Аналіз діяльності наших клієнтів з IT-індустрії свідчить про те, що роботодавці в багатьох випадках готові компенсувати своїм працівникам проживання, харчування в безпечних містах України та за кордоном для того, щоб вони могли працювати та забезпечувати безперервність бізнес-процесу", – зазначила експертка.

Що стосується сфери туризму, безперечно можна казати, що ані міжнародний, ані внутрішній туризм наразі не є можливим для українців, які сьогодні в більшості намагаються вижити та влаштуватися в нових для себе умовах та не мають фінансової можливості подорожувати. Для іноземців приїздити в Україну з туристичною метою наразі також неактуально.

У 2022 році МВФ прогнозує для України падіння ВВП на 10%, а інфляція прискориться до 19,1%, каже маркетинг-спеціалістка аутсорсингової компанії Accountor Ukraine Тетяна Земляна. Також міжнародні експерти прогнозують рецесію економіки, скорочення внутрішнього споживацького попиту. МВФ також прогнозує значне скорочення експорту та імпорту через складнощі в логістиці та скорочення виробничих потужностей, закриття або знищення портів та аеропортів.

Програми підтримки бізнесу від держави

Аби допомогти бізнесу у скрутний час, Кабінет міністрів запровадив низку програм допомоги. Зокрема, знизив податки, дозволивши платити 2% з обороту замість 20% ПДВ. Для підприємців першої та другої груп сплата ЄСВ стала добровільною. Штрафи за порушення закону про РРО не застосовуватимуться до завершення воєнного стану.

Керуючий партнер ЮК Winner Ігор Ясько виділив також програму Працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, де роботодавцям компенсують витрати на зарплату працевлаштованих переселенців у розмірі 6,5 тисячі гривень за кожного такого працівника протягом двох місяців.

Також є програма Тимчасового переміщення підприємств із постраждалих під час війни регіонів. Для компаній, які подадуть заявку, уряд обіцяє створити умови для забезпечення безкоштовного переїзду до місця тимчасового переміщення. Підприємствам допомагають у підборі необхідних площ для розміщення виробництва, переміщення та розселення персоналу, підборі працівників у місці дислокації після переїзду.

А ще Кабмін розробив кредитні програми – надає можливість отримати позику до 60 мільйонів гривень будь-якому українському підприємству під 0% на час воєнного стану за програмою "5-7-9%", зазначив Ясько.

Влада, зокрема, кредитує аграріїв. Підтримку надають малим та середнім аграрним виробникам з оборотом не більш як 20 мільйонів євро в рік, що є еквівалентом підприємства, яке оброблює до 10 тисяч гектарів. Максимальна сума кредиту, на який поширюється компенсація відсоткової ставки, становить 50 млн грн. Для аграріїв також скасували додаткові процедури з сертифікації насіннєвого матеріалу, їм дозволили експлуатацію сільгоспмашин без їхньої реєстрації на період воєнного стану.

Чи допоможе держава відродити бізнес

Дискусійною в експертному колі виявилася програма з виплат громадянам по 6500 гривень. Адвокат Володимир Фогель вважає, що ця підтримка з боку держави допоможе переселенцям забезпечити себе роботою, дозволить утримувати родину належним чином, відчувати себе реалізованою людиною та надасть можливість уникнути проблем, викликаних зміною місця проживання і невпевненістю у майбутньому. А ще це буде стимулювати роботодавців надавати робочі місця внутрішньо переміщеним особам.

Водночас кандидат економічних наук Олександр Хмелевський переконаний, що навряд чи ця програма суттєво сприятиме заохоченню роботодавців брати на роботу переселенців. Мовляв, створення додаткових робочих місць потребує більш значних вкладень. У будь-якому разі роботодавці будуть надавати перевагу місцевим, а не переселенцям, каже експерт. Тому, додає, краще б влада спрямувала додаткові кошти для виплат безпосередньо переселенцям.

Загалом економіст каже, що при розробці програм підтримки економіки держава має орієнтуватися не на тих, хто більше постраждав, а підтримувати в першу чергу ті галузі, які найбільш важливі для забезпечення обороноздатності країни. Це насамперед підприємства оборонно-промислового комплексу, транспорт, енергетика, інфраструктура, комунальні послуги, товари першої необхідності.

Політолог Микола Спірідонов у коментарі "Парламент.UA" зазначив, що нині бізнес в основному прокидається там, де зменшилися бойові дії. У Києві фактично завмерли майже всі підприємства під час активних бойових дій на підступах до міста. Але після звільнення Київщини від окупації бізнес починає потроху відроджуватися і працювати.

Тут потрібна державна підтримка й успіхи Збройних сил, і тоді бізнес, який має можливість, потроху відроджується, і ми це бачимо на прикладі Києва. У місті вже навіть утворюються певні затори. Тобто люди повернулися, вони іноді ходять у кав'ярні, купують певні продукти, тож бізнес має можливості знову працювати, – зазначив експерт.

Які програми підтримки ще потребують підприємці

Депутат Григорій Маленко зазначив, що поки триває війна дуже важлива фінансова допомога від західних партнерів та МВФ. Без них буде дуже складно виплачувати соціальні зобов'язання держави, адже значна частина економіки зупинилася або знищена. Також має працювати бізнес там, де це можливо.

Ми ввійшли у фазу війни на виснаження. Виграє той, хто довше протримається економічно, – сказав представник "Голосу".

Ігор Ясько вважає, що нині державі треба зайнятися перевезенням підприємств у безпечні регіони та працевлаштуванням населення, яке не залучене в обороні держави.

Простимулювати виробництво – від малого до великого. Забезпечити звільнення від призову працівників IT, які зараз одні з небагатьох реально забезпечують державу великими податками. Особливо страждає дрібний бізнес, тому саме на нього держава повинна звернути особливу увагу, – переконаний керуючий партнер ЮК Winner.

Для представників туріндустрії державі необхідно надати кошти, а краще державні стипендії, для перенавчання та перекваліфікації, стверджує релігієзнавець та культуролог Євген Савісько. А для тих, хто все ж вирішить залишитися в турбізнесі, започаткувати пільгове оподаткування та кредитування. Частково туризм зможе діяти в областях, які виявилися найменш ураженими від руйнувань.

Що ж до культури, то необхідно створити спеціальний державний фонд із відбудови культурної інфраструктури в Україні та розробити відповідні національні та регіональні програми. Насамперед це стосується пам'яток культури й архітектури, закладів культури, як державної та комунальної власності, так і приватних, – додав він.

Держава має суттєво збільшити замовлення на виробництво та ремонт озброєння і техніки, нарешті побудувати завод для виробництва боєприпасів, переконаний Олександр Хмелевський. Виробництво військової продукції має бути максимально локалізоване, щоб меншою мірою залежати від іноземних постачань.

Відновити ВВП країни до довоєнного рівня можна буде протягом 5-10 років. Проте варто розуміти, що ВВП – вартісний показник, який не показує реальний стан економіки. Достатньо наповнити економіку грошима, щоб забезпечити зростання ВВП.

Що стосується продуктивних сил, які, власне, і характеризують реальний стан економіки, а це трудові ресурси, промислові підприємства, інфраструктура, то швидше за все їх відновити не вдасться, вважає Хмелевський.

Населення і надалі буде скорочуватися, його рівень освіти та вмінь буде знижуватися. Значна частина промислових підприємств не буде відновлена. Без зміни економічної системи Україна і надалі буде все більше перетворюватися на аграрно-сировинну країну та деградувати, – каже експерт.

Натомість адвокатка Марина Семенова переконана: в цілому ініційовані урядом програми дозволять зберегти робочі місця багатьом підприємцям та нададуть можливість сплачувати податки, що є необхідним для підтримки та розвитку економіки України.

Щодо програм підтримки уряду, то ми вже спостерігаємо деякі кроки. Перш за все, Україні потрібна буде масштабна міжнародна підтримка із залученням міжнародних фінансів, на кшталт Плану Маршалла після Другої світової. Це дозволить прискорити відбудову міст, різних економічних та соціальних галузей та інфраструктури, – вбачає Тетяна Земляна.

Також, за її словами, невіддільною частиною плану підтримки бізнесу є розширення зони вільної торгівлі з ЄС, зниження митних ставок, скасування будь-яких перешкод для товарів та послуг для потрапляння на ринки ЄС. Підтримкою бізнесу від уряду було б субсидування процентних ставок за банківськими кредитами та програми доступних кредитів під мінімальний відсоток.

https://parlament.ua/article/vigrae-toj-hto-dovshe-protrimaetsya-ekonomichno-yaka-situacziya-z-ukrainskim-biznesom-ta-yaki-v-nogo-shansi-vizhiti/

Кандидат юридичних наук, Марина Семенова,
Науково-дослідний інститут правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України

29/04/2022

Публікація: ЛІГА БІЗНЕС

проєкт CALL-CENTER «БЛАГОДІЙНІСТЬ ЗАРАДИ МИРУ В УКРАЇНІ!»

Актуальність питання підтримки бізнесу

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну багато підприємств та фізичних осіб - підприємців, що опинилися в зоні бойових дій, припинили свою роботу або були вимушені евакуюватися в інші більш безпечні області України або за кордон. У зв'язку з чим усі представники бізнесу стикаються с труднощами.

На наш погляд, найбільш постраждалими від війни в України сферами бізнесу є в першу чергу ті, в яких неможливо організувати дистанційну роботу, а саме туристична, аграрна, морські перевезення, сфера послуг. Найменш постраждалою виявилась IT-галузь, бо для більшості фахівців цієї сфери для ефективної праці неважливо місце їхнього розташування. Аналіз діяльності наших клієнтів з IT-індустрії свідчить про те, що роботодавці в багатьох випадках готови компенсувати своїм працівникам проживання, харчування в безпечних містах України та за кордоном для того, щоб вони могли працювати та забезпечувати безперервність бізнес процесу.

Що стосується сфери туризму, можна стверджувати, що ані міжнародний ані внутрішній туризм наразі не є можливим для українців, які сьогодні в більшості намагаються вижити та влаштуватися в нових для себе умовах та не мають фінансової можливості подорожувати. Для іноземців подорожування в Україну з туристичною метою наразі також не є актуальним.

Бізнес аграрних підприємств прив'язаний до конкретної території та міста розташування земельних ділянок. Крім того, аграрний бізнес прив'язаний до термінів початку робіт у полі, які залежать тільки від погодних умов та не можуть бути відкладено або перенесено, оскільки це призведе до втрати врожаю. Крім того, аграрний бізнес наразі страждає через наступні фактори:

- дефіцит робочої сили, оскільки багато, хто з працівників приймають участь в військових діях або виїхали з територій розташування підприємств;

- відсутність запчастин до технікі, пального, добрив через проблеми з постачальниками, які викликано порушенням логістичних зв'язків, неможливістю сплати через нестачу коштів та через обмеження встановлені НБУ щодо обміну валюти та переведень валюти за кордон. Проблеми з постачальниками також викликано тім, що іноземні постачальники постачають запчастини до кордону з Україною, далі необхідно везти товар самостійно що наразі практично неможливо через певні обмеження щодо виїзду чоловіків за кордон.

Тому питання щодо надання державної підтримки бізнесу, зокрема податкових та митних пільг є вчасним та актуальним.

Зміни щодо оподаткування

За час дій правового режиму воєнного стану було прийнято декілька законів щодо внесення змін до податкового законодавства, зокрема, Закон України від 03.03.2022 № 2118-IX, «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану»;

Закон України від 15.03.2022 № 2120-IX, «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»;

Закон України від 24.03.2022 № 2142-IX, «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану»

Вказаними законами внесено багато змін щодо підтримки бізнесу. Пропонуємо розглянути основні з них.

1. Встановлено звільнення від сплати Єдиного соціального внеску

Під час воєнного стану та протягом 12 місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні ФОП (зокрема платники єдиного податку), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства мають право не нараховувати та не сплачувати ЄСВ за себе.

Під час періоду мобілізації ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування та належать до другої та третьої груп платників єдиного податку, а також юридичні особи, які належать до третьої групи платників єдиного податку, мають право не сплачувати ЄСВ за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України.

На проведення перевірок щодо сплати ЄСВ встановлено мораторій. В період дії воєнного стану та протягом 3 місяців після припинення дії правового режиму воєнного стану платникам ЄСВ не нараховується пеня і до них не застосовуються штрафні санкції за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату ЄСВ та за ряд інших порушень. Документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску в цей період також не проводяться.

2. Встановлено добровільність сплати єдиного податку ФОП 1-2 груп та звільнення від подання декларації за період несплати податку;

3. Введено податок 2 % від обороту для бізнесу (новий формат єдиного податку третьої групи), як альтернатива сплати ПДВ та податку на прибуток.

Право на використання спрощеної системи оподаткування з 01 квітня 2022 року до припинення дії правового режиму воєнного стану отримують всі юридичні та фізичні особи - підприємці з оборотом до 10 млрд. грн. на рік за виключенням наступних: 1) суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють: діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора); обмін іноземної валюти; виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин); видобуток, реалізацію корисних копалин; 2) страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів; 3) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку; 4) фізичні та юридичні особи - нерезиденти.

Для переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2% необхідно до останнього числа місяця, що передує періоду переходу (для новоутворених суб'єктів господарювання - протягом 10 днів з дати реєстрації) подати до податкового органу за місцем податкової адреси відповідну заяву.

4. Дозволено формувати податковий кредит із ПДВ без зареєстрованих податкових накладних (за умови їх реєстрації протягом 6 місяців після завершення дії правового режиму воєнного стану).

5. Звільнення від плати за землю, екологічного податку та податку на нерухомість

Земельний податок. На період з 01 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено дію правового режиму воєнного стану не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди;

За 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов'язання за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та/або за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Екологічний податок. З 1 січня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено дію правового режиму воєнного стану не нараховується та не сплачується екологічний податок платниками цього податку, зареєстрованими (взятими на облік) за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

Податок на нерухомість. За період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно за об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об'єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. При цьому юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено дію режиму воєнного стану мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно за відповідний податковий період.

Необхідно зазначити, що перелік таких території буде визначатися окремо нормативними актами Кабінету Міністрів України.

6. Зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством

На період дії правового режиму воєнного стану зупиняється перебіг строків, визначених Податковим Кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Зокрема зупиняються строки сплати податкових зобов'язань; оскарження податкових повідомлень-рішень; розгляду скарг платника податків; подання податкової звітності.

Митні пільги

Під час воєнного стану було внесено зміни щодо правового регулювання питань, пов'язаних з митним оформленням товарів та роботи митних органів.

Основними змінами, що стосуються бізнесу можна назвати наступні:

1. Звільнення на період дії режиму воєнного стану від оподаткування товарів та транспортних засобів ввізним митом та ПДВ.

Від ввізного мита звільняються всі суб'єкти господарювання, від оподаткування ПДВ - суб'єкти господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку I, II та III (крім тих, що сплачують 3% доходу у разі сплати ПДВ) груп, окрім тих, хто ввозить товари та транспортні засоби з країни-агресора або з тимчасово окупованої території. Пільги також не стосуються таких товарів як алкогольні напої та тютюнові вироби.

2. Звільнення на період дії воєнного положення від оподаткування митними платежами операцій із ввезення товарів, кінцевими отримувачами яких є правоохоронні органи, Міноборони, ЗСУ, добровольчі формування тощо.

3. Спрощена процедура звільнення від оподаткування ПДВ лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них.

Наразі не потрібно отримувати довідку від МОЗ чи особи, уповноваженої на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я. Також розширено перелік лікарських засобів, що закуповують для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров'я.

4. Встановлено спрощений порядок декларування товарів шляхом подання попередньої митної декларації, яка містить всю необхідну інформацію для випуску товарів.

Спрощений порядок може бути застосовано зареєстрованими платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи (крім (крім тих, що сплачують 3% доходу у разі сплати ПДВ)

5. Зупинення перебігу строків, визначених законодавством

На період дії правового режиму воєнного стану не розпочинаються, а розпочати перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи зупиняються. Акти (довідки) про результати документальних перевірок, зустрічних звірок, заперечення до актів перевірок та податкові повідомлення-рішення не надсилаються (не вручаються).

Можна прогнозувати, що оскільки 21 квітня 2022 року Верховна Рада продовжила воєнний стан в Україні до 25 травня 2022 року, перелічені зміни податкового та митного законодавства не є остаточними. Але в цілому вважаємо, що зміни вказані законодавчі новації дозволять зберегти багатьом підприємцям бізнес робочі місця та наддадуть можливість сплачувати податки, що є необхідним для підтримки та розвитку економіки України.

https://biz.ligazakon.net/analitycs/210884_podatkov-ta-mitn-plgi-vonnogo-chasu-dlya-bznesu?_ga=2.43696421.1889370443.1651099504-1460815490.1601411649

Кандидат юридичних наук, Марина Семенова, Науково-дослідний інститут правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України

23/05/2022

Проєкт CALL-CENTER «БЛАГОДІЙНІСТЬ ЗАРАДИ МИРУ В УКРАЇНІ!»

Відповідно до Вашого запиту:

Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. (ч. 1 ст. 104 ЦК України). Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 5 ст. 104 ЦК України).

Якщо Наказом органу розпорядження майном було прийняте рішення про реорганізацію державного підприємства шляхом припинення (1) та приєднання (2) до іншого державного підприємства, то мають бути винені такі дії:

1) орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію;

2) орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до ЦК України призначає комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлює порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

У випадку якщо відповідні дії не були вчинені (1 та 2), то й процедура реорганізації державного підприємства шляхом припинення та приєднання до іншого державного підприємства не була розпочата (не були вчинені дії щодо припинення). Тобто, за таких обставин державне підприємство має статус, який воно мало до прийняття розпорядчим органом першого наказу.

У випадку, якщо було знову подовжено термін вчинення дій з реорганізації державного підприємства шляхом припинення та приєднання до іншого державного підприємства (про що із запиту невідомо), то особою, яка прийняла рішення про припинення державного підприємства мають бути вчинені дії передбачені ст. 105 ЦК України (орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію). Лише у цьому випадку можна вести мову про перебування у стадії припинення державного підприємства.

Д.ю.н., проф., п.н.с. Жорнокуй Ю.М.
Науково-дослідний інститут правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України